Чиновники Європейського Союзу кілька місяців працювали над планом з використання заморожених російських активів для надання Україні кредиту, який має допомогти Києву в наступній фазі війни, повідомляє The New York Times.
Видання зазначає, що вже стає зрозумілим, що в разі провалу цього плану блоку не залишиться нічого, крім поганих альтернатив. Ще минулого місяця мав би бути вже затвердженим план надання позики, за яким Європейський Союз мав використати активи російського центрального банку в Бельгії в розмірі 140 мільярдів євро Україні.
Проте Бельгія в останній момент несподівано його заблокувала. За словами бельгійських чиновників, їх турбує ймовірність, що країна може опинитися в скрутному становищі, якщо Росія подасть позов до суду чи стане вимагати повернення своїх грошей.
Тому для зменшення ризику вони просять інші європейські країни взяти на себе частину цього тягаря, а саме надати гарантії. Проте, згідно з інформацією, ця пропозиція зустріла опір з боку Словаччини.
Видання поділилося, що ця країна також тисне на Європейську комісію, виконавчий орган блоку, щоб були розглянуті інші варіанти надання грошей Україні.
Як повідомляє The New York Times, в понеділок, 17 листопада, Комісія надіслала країнам членам-ЄС листи, в яких пропонується альтернатива.
Одним із варіантів є випуск Європейським Союзом спільних облігацій для залучення коштів, необхідних Україні. Також пропонується надання Україні прямих грантів окремими країнами-членами.
Однак, як вказує видання, обидва варіанти мають свої проблеми. Спільне запозичення буде дорогим, так як передбачаються витрати на відсотки, а прямі гранти обтяжуть бюджети тих країн, які й так мають борги.
З цих причин, як йдеться в публікації, політики, дипломати та зовнішні експерти в Брюсселі часто висловлюють впевненість, що план позики за рахунок заморожених активів все ж вдасться реалізувати.
Пояснюється це тим, що це не тому, що в цього плана немає проблем, а тому, що альтернативні варіанти є настільки непривабливими, коли на кону стоїть так багато.
“Очевидно, що план Б гірший за план А. Чи можна не надавати Україні фінансову допомогу? Відповідь — ні”, – висловився співзасновник економічної дослідницької організації Bruegel у Брюсселі Ніколя Верон.
Окрім того, як зазначає видання, план надання кредиту під заставу заморожених активів має свої переваги. Зокрема, блок може надати безвідсотковий кредит Україні, який треба було б повернути лише в тому випадку, якщо Росія виплатить репарації.
Додається, що це рішення продемонструвало б Кремлю, що Україна має фінансування для ведення війни.
Що стосується альтернативних варіантів, то в статті зазначається, що вони не тільки виявилися б більш обтяжливими з фінансової точки зору, але Україна отримала б менше коштів й вони б надавалися поступово.
Деякі країни ЄС не бажають надавати гарантії, які вимагає Бельгія для схвалення плану надання позики за рахунок заморожених активів. Зокрема, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо попередив, що його країна виступить проти такого рішення, якщо гроші будуть використані на військові витрати.
Тому деякі члени блоку сподіваються, що станеться зовнішній імпульс, який зробить план надання позики більш прийнятним.
Наприклад, Норвегія, яка хоч й не входить до Європейського Союзу, але має тісні економічні зв’язки з блоком. Країна отримала економічну вигоду від війни, оскільки ціни на її енергоносії різко зросли. Через це на думку кількох економістів з Норвегії, країна повинна допомогти гарантувати позику ЄС.
“Яка користь буде від нашого суверенного фонду для майбутніх поколінь, якщо ми будемо жити в рабстві Росії?”, – зауважив норвезький економіст Кнут Антон Морк.
Водночас, минулого тижня міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг зазначив, що його країна не хоче бути єдиним гарантом позики під заарештовані активи.
Через це, припускає видання, європейських політиків чекають тижні напружених переговорів стосовно реалізації плану з активами й вони можуть зіштовхнутися з серйозними ризиками, якщо їм це не вдасться.