Навіть під час воєнного стану борги за комунальні послуги чи кредити можуть стати причиною втрати житла. Законодавство дозволяє виконавчій службі вилучати та продавати нерухомість боржника, навіть якщо це його єдина квартира. Проте для такого радикального кроку заборгованість має досягти чітко визначеного фінансового порогу, йдеться у матеріалі Новини.LIVE.
“Червона лінія”: 172 тисячі гривень
Згідно із законом, стягнення може бути звернене на єдине житло боржника лише в тому випадку, якщо сума боргу перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Станом на 2026 рік ця критична сума становить близько 172 000 гривень.
Якщо ваш борг менший за цю цифру (наприклад, 100 тисяч), виконавець не має права забирати у вас єдину квартиру. Він мусить шукати інші способи погашення (рахунки, зарплата, авто).
Що заберуть у першу чергу?
Навіть якщо борг перевищив 172 тисячі, це не означає, що завтра вас виселять. Процедура стягнення має сувору черговість:
- Гроші: списання коштів з банківських карток та депозитів.
- Доходи: відрахування із зарплати чи пенсії (але боржнику мають залишити мінімум на прожиття).
- Рухоме майно: арешт та продаж автомобіля, побутової техніки, коштовностей.
- Інша нерухомість: дачі, земельні паї, гаражі.
- Єдине житло: лише якщо нічого з переліченого вище не вистачило для покриття боргу.
Кого захищає закон?
Існує категорія боржників, у яких забрати квартиру майже неможливо, навіть за великі борги. Це родини, де прописані неповнолітні діти. Продаж такого житла потребує дозволу органів опіки та піклування. Як показує практика, отримати такий дозвіл вкрай важко, адже держава стоїть на захисті прав дитини. У такому разі квартиру можуть лише заарештувати (заборонити продавати/дарувати), але родина продовжить там жити.