Близько 12% нових випадків раку у світі можуть бути пов’язані з інфекціями. За оцінкою дослідників, найбільше онкологічних захворювань припадає на Helicobacter pylori, вірус папіломи людини та віруси гепатитів B і C.
Про це пише Міжнародне агентство з дослідження раку.
Дослідники проаналізували дані за 2024 рік і оцінили, що інфекції могли бути пов’язані приблизно з 2,3 мільйона випадків раку. Це становить близько одного випадку з восьми серед усіх нових діагнозів за рік.
Найбільше випадків пов’язали з бактерією Helicobacter pylori — близько 760 тисяч. Переважно йшлося про рак шлунка.
Другим за масштабом фактором став вірус папіломи людини. З ним пов’язали приблизно 750 тисяч випадків, серед яких рак шийки матки, анального каналу, вульви, піхви, статевого члена та окремі види пухлин голови й шиї.
Вірус гепатиту B, за оцінкою дослідників, був пов’язаний приблизно з 360 тисячами випадків раку. Найчастіше йшлося про ураження печінки.
Ще близько 260 тисяч випадків пов’язали з вірусом Епштейна – Барр. Серед них були рак носоглотки, окремі види раку шлунка та лімфома Ходжкіна.
Вірус гепатиту C асоціювали приблизно зі 160 тисячами випадків онкології, переважно раку печінки. Дослідники також враховували інші інфекції, зокрема ВІЛ та герпесвірус, пов’язаний із саркомою Капоші.
Найбільший тягар інфекційно пов’язаних онкологічних захворювань зафіксували у Східній Азії, країнах Африки на південь від Сахари, Центральній і Східній Європі та Південно-Східній Азії.
У Східній Азії значна частка випадків була пов’язана з H. pylori та гепатитом B. В африканських країнах на південь від Сахари високими залишалися показники раку, пов’язаного з ВПЛ, а також захворювань, асоційованих із ВІЛ та KSHV.
Науковці пояснюють різницю між регіонами поширеністю самих інфекцій, доступністю вакцинації, діагностики та лікування, а також соціальними й економічними умовами.
Механізми розвитку раку залежать від конкретної інфекції. Частина збудників може втручатися в роботу клітинного циклу, механізми відновлення пошкодженої ДНК або знищення мутованих клітин.
Інші інфекції можуть спричиняти хронічне запалення та повторне пошкодження тканин. Такі процеси здатні підвищувати ризик появи клітинних змін, пов’язаних із розвитком пухлин.
Дослідники наголошують, що значну частину таких випадків потенційно можна попередити. Для цього вже існують вакцинація проти ВПЛ та гепатиту B, тестування й лікування H. pylori, HBV, HCV і ВІЛ.
Водночас доступ до профілактики залишається нерівномірним. У країнах із низьким та середнім рівнем доходу вакцинація, скринінг, діагностика та лікування часто обмежені через фінансові, соціальні й політичні бар’єри.
До основних профілактичних заходів дослідники також відносять скринінг раку шийки матки, безпечні методи проведення ін’єкцій, доступ до презервативів і доконтактну профілактику ВІЛ.