Спеціальний трибунал для суду за злочин агресії проти України передбачає притягнення до відповідальності 20 російських чиновників, повідомляє Deutsche Welle (DW). За словами джерела видання, конкретний список складе Україна, але вже відомо, що ці особи мають не персональний, а функціональний, тобто пов’язаний з їхніми посадами імунітет, який їх не захистить. Йдеться про високопосадових політичних та військових лідерів, відповідальних за планування, підготовку, ініціювання та здійснення злочину агресії проти України, додав співрозмовник видання.
Спочатку повідомлялося, що спецтрибунал поширюватиметься на вищих посадових осіб країни: президента Росії Володимира Путіна, прем’єра Михайла Мішустіна та міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Однак їх не судитимуть доти, доки вони не покинуть свої посади. Тим не менш, це не завадить вести проти них розслідування, результатом якого стане підготовка обвинувального висновку. А висунути звинувачення та видати ордер на арешт суд зможе вже після зняття недоторканності, розповіло інше джерело, близьке до створення трибуналу. При цьому процес над Путіним, Мишустіним та Лавровим може бути заочним.
Спеціальний суд створюється західними країнами у Гаазі (Нідерланди) з урахуванням Ради Європи. Свою юрисдикцію він отримає від України. Інструмент ґрунтується на моделі Нюрнберзького трибуналу, який судив нацистських злочинців після Другої світової війни. Передбачається, що прокурор спецтрибуналу розгляне докази, зібрані Міжнародним центром переслідування злочину агресії (ICPA) у Гаазі, а також досьє з аналогічними матеріалами, передане Україною.
Ідею створення окремого суду для розгляду злочинів агресії вперше було озвучено Великобританією у 2022 році. Тоді її підтримала як українська влада, так і адміністрація президента США Джо Байдена, яка виділила фінансування та направила американських прокурорів для допомоги в організаційній роботі. Однак із поверненням Дональда Трампа до Білого дому США припинили участь в ініціативі. У березні Вашингтон оголосив про вихід із ICPA. Наразі в Основній групі із заснування спецтрибуналу, яка розробляла концепцію майбутнього суду з 2023 року, перебувають 38 країн.
Наприкінці березня було представлено проекти трьох установчих документів, у тому числі статуту та угоди про управління трибуналом. Щоб структуру було створено, її мають схвалити дві третини учасників Ради Європи. При цьому багатьом країнам доведеться провести голосування у своїх парламентах щодо третього установчого документу трибуналу — угоди про управління, оскільки це питання фінансів та політичної позиції. На ратифікацію можуть піти місяці.
Злочин агресії – окрема категорія міжнародних правопорушень, яка полягає у розв’язанні війни проти іншої держави. Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі, який раніше видав ордер на арешт Путіна за звинуваченням у насильницькій депортації українських дітей, не має юрисдикції для проведення таких розслідувань. Справу щодо злочину агресії можна було б порушити в МКС на запит Радбезу ООН, проте наявність у Росії права вето виключає цей варіант.