Погода в Україні останніми роками дедалі більше виходить за межі звичного. Замість стабільних зим зі снігом — плюсова температура та дощі. Літо то вражає нестерпною спекою, то дивує несподіваною прохолодою. Усе це — наслідки кліматичних змін, які вже відчуваються в кожному регіоні країни.
Синоптики попереджають: 2024 рік став найтеплішим за всю історію метеоспостережень в Україні. Але ще більше хвилює той факт, що найвідчутніші зміни спостерігаються саме взимку — сезон, який ще донедавна асоціювався з морозами і снігопадами, тепер усе частіше минає без снігу та з плюсовими температурами.
Завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС і НАН України Віра Балабух заявила, що погодні зміни в Україні перевищують глобальні темпи потепління. Якщо раніше середнє відхилення температури від норми становило кілька десятих градуса, то сьогодні воно вже досягає +1,5°C, якщо порівнювати з періодом 1961–1990 років.
Ці зміни впливають не лише на побут людей, а й на сільське господарство, енергетику, інфраструктуру та навіть системи охорони здоров’я. Зокрема, аномальна зима може призвести до зниження врожайності озимих культур, поширення нових хвороб, підвищення навантаження на системи водопостачання та збільшення витрат на охолодження будівель у спекотні місяці.
Весна й літо 2025 року також демонструють нестабільність. За даними Українського гідрометцентру, початок травня був аномально холодним, проте вже з 21–22 числа очікується стійке потепління до +20…+22°C. Про це повідомила завідувачка відділу агрометеорології Тетяна Адаменко, додавши, що спека цього року прийде поступово, без різких стрибків.
Попри це, метеорологи застерігають: кількість погодних аномалій лише зростатиме. На українців чекають затяжні дощі в міжсезоння, підвищена ймовірність посух у літні місяці та зміщення звичних сезонів. Наприклад, справжня зима може взагалі не настати, а весна триватиме лише кілька тижнів.
Ці тенденції свідчать про необхідність адаптації всіх сфер життя до нової кліматичної реальності. Аграрії повинні змінювати строки посівів, архітектори — проектувати будівлі з урахуванням енергоефективності, а органи влади — створювати стратегії реагування на погодні кризи.