Мініатюрні камери на світлофорах стали звичним елементом міського пейзажу. Багато водіїв бояться постійного спостереження та можливих штрафів за найменше порушення. Проте не всі пристрої, які ми бачимо на стовпах, призначені для контролю швидкості або проїзду на червоне світло.
Про це пише Jalopnik.
Більшість камер виконують непомітну, але вкрай корисну роботу: вони збирають дані про дорожній рух, визначають затори та допомагають диспетчерам оптимізувати світлофори.
Типи камер: контроль чи моніторинг?
Існують два основні типи пристроїв:
- Камери фіксації порушень — розпізнають номерні знаки та фіксують проїзд на червоне світло. Їхня наявність зазвичай позначена дорожніми знаками.
- Камери моніторингу трафіку — транслюють відеопотік у реальному часі, щоб транспортні служби могли регулювати потоки, перекривати смуги, виявляти затори та аварії.
Більшість водіїв плутають ці два типи і помилково вважають, що всі камери «полюють» на порушників.
Крім камер, на перехрестях встановлюють сучасні сенсори, які часто маскуються під камери. Вони автоматично визначають автомобілі, пішоходів та навіть велосипедистів.
Такі пристрої допомагають створювати зелені коридори для швидких служб та оперативно змінювати сигнали світлофорів, щоб уникнути заторів.
Сенсори бувають акустичні, оптичні та теплові. На відміну від застарілих індукційних петель, вони охоплюють більшу площу та точніше реагують на учасників руху.
Як це впливає на безпеку
Дослідження показують: камери фіксації порушень зменшують кількість серйозних аварій, особливо «бокових ударів». Водночас критики зазначають, що у місцях встановлення камер на 15% зростає кількість дрібних зіткнень через різке гальмування.