Для фізичних осіб-підприємців, ФОПів, настають непрості часи. З 1 січня наступного року збільшаться податки, також влада розпочала роботу щодо скасування пільг, які мають невеликі бізнесмени. Найголовніше — їм, як і великому та середньому бізнесу, з 2027 року доведеться платити податок на додану вартість — ПДВ. Днями Міністерство фінансів опублікувало законопроект про зміни в оподаткуванні.
Що може принести це нововведення як для ФОПів, так і для споживачів їхніх послуг, тобто для кожного українця.
Більше ФОПів хороших і різних
За даними Держслужби статистики, в Україні станом на 1 жовтня 2025 року нараховується 1 млн 774 тисячі ФОПів усіх груп оподаткування. Це понад 4 млн сімей (за статистикою одне домогосподарство має наразі 2,3 особи — Авт.) або 12–13% українців, які фактично проживають на контрольованих Україною територіях.
Нагадаємо, ФОПи діляться на дві категорії: платники податку на додану вартість (ПДВ) і ті, хто перебуває на спрощеній систем оподаткування, так звані спрощенці. Останніх переважна більшість — до 1,6 млн осіб або до 90% усіх ФОП.
За обсягом річного доходу спрощенцівподілено на чотири групи. Дохід — це всі грошові надходження бізнесу від продажів тощо, а прибуток — те, що залишається після вирахування всіх витрат (собівартості, зарплат, податків) з доходу. Тобто дохід – це «скільки отримав», а прибуток — «скільки залишилося». Очевидно, що прибуток може бути нульовим і навіть від’ємним (збиток).
1 група ФОП — з обсягом річного доходу не більше 167 мінімальних зарплат (МЗП) або 1 млн 336 тис. грн станом на 2025 рік. Це продавці вроздріб на ринках, надавачі побутових послуг — кравці, шевці, перукарі, ремонтники побутової техніки тощо. Таких підприємців серед спрощенців до 200 тис. осіб (12,5% від загальної кількості).
Вони не можуть мати найманих працівників і сплачують щомісячно три податки. Це єдиний податок (ЄП), у поточному році 302,8 грн, або 10% від прожиткового мінімуму (ПМ) для працездатних, військовий збір (ВЗ) — 800 грн або 10% від мінімальної зарплати (МЗП) і єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у Пенсійний фонд — 1760 грн або 22% від МЗП. Всього 2862,8 грн щомісячно.
2 група — з обсягом річного доходу не більше 834 МЗП або 6 млн 672 тис. грн. Це, наприклад, власники невеликих магазинів, кав’ярень, майстерень, перевізники вантажів, а також промислове виробництво невеликих масштабів. Їм дозволено мати до 10 оформлених офіційно найманих працівників. Кількість ФОП у групі — до 550 тис. осіб (31%).
Податки: ЄП — 1600 грн (20% МЗП), ВЗ — 800 грн, ЄСВ — 1760 грн, всього 4160 грн щомісячно. Також за кожного найманого робітника сплачується 18% від його зарплати, 5% ВЗ і 22% ЄСВ. Для мінімальної зарплати у 8000 грн це становить 3600 грн на місяць.
3 група — з обсягом річного доходу не більше 1167 МЗП або 9 млн 336 тис. грн. Вона найчисельніша — до 1 млн підприємців (56%), які займаються великою торгівлею, орендою нерухомості, маркетингом, консалтингом, IT, бухгалтерськими, юридичними, транспортними послугами і так далі. Кількість найманих працівників не обмежена.
Третя група може бути платником ПДВ або не бути, на вибір підприємця, більшість з них ПДВ не сплачують. У цьому випадку податки сплачуються раз на квартал і становлять: ЄП та ВЗ — відповідно 5% та 1% від реального доходу плюс фіксований ЄСВ 1760 грн. За кожного «наймита» податки сплачуються аналогічно 2 групі.
4 група — особлива, створена для сімейних фермерських господарств, які реалізують продукцію виключно власного виробництва. Вона найменша (0,5% ФОП) і не буде розглянута у форматі даної статті.
Що зміниться з 1 січня 2026 року для всіх ФОПів
Податки збільшаться, бо вони прив’язані до соцстандартів (прожитковий мінімум) і мінімальної зарплати (МЗП), які з 1 січня 2026 року зростуть. ПМ для працездатних становитиме 3341 грн (+313 грн.), МЗП 8647 грн (+647 грн). Опускаючи проміжні розрахунки, маємо такі нові суми податків по групах ФОП.
- 1 група — податок становитиме 3091,14 грн/місяць (+228,34 грн), в тому числі ЄП — 1729,4 грн, ВЗ — 864,7 грн, ЄСВ — 1902,34 грн. Зазначимо, що у зв’язку з зростанням МЗП, обсяг максимального річного доходу збільшиться до 1 млн 444 тис. грн.
- 2 група — податок 4496,44 грн/місяць (+336,44 грн), в тому числі ЄП — 324,1 грн, ВЗ — 864,7 грн, ЄСВ — 1902,34 грн. Обсяг річного доходу збільшиться до 7 млн 211,6 тис. грн. За кожного найманого працівника нарахування також зростуть. При новій мінімальній зарплаті вони дорівнюватимуть 3891,15 грн/місяць (+291,15 грн).
- 3 група. Відсотки ЄП та ВЗ не зміняться, а ЄСВ, як і в інших групах, зросте до 1902,34 грн/місяць (+142,3 грн). Обсяг річного доходу збільшиться до 10 млн 91 тис. грн. За кожного найманого працівника нарахування зростуть аналогічно 2 групі.
Чому хочуть запровадити ПДВ для ФОПів-спрощенців
У законопроекті Мінфіну пропонується зробити платниками ПДВ всіх ФОПів, чий річний дохід перевищує 1 млн грн.
У міністерстві назвали головні причини введення ПДВ для ФОП:
- гармонізація з європейським законодавством і умови співпраці з Міжнародним валютним фондом;
- наповнення державного бюджету, находження мають зрости майже на 40 млрд грн (це дорівнює 1,37% доходів держбюджету на 2026 рік);
- створення рівних умов конкуренції, бо великий і середній бізнес сплачують ПДВ, а спрощенці з великими оборотами у 9 млн грн на рік — ні, це дає ФОПам цінову перевагу;
- боротьба з контрабандою, тому що платник ПДВ зобов’язаний довести легальність купленого товару, інакше йому доведеться платити ПДВ у повному обсязі — 20% від вартості;
- боротьба з мінімізацією податків; зараз великий бізнес часто використовує дроблення на десятки ФОПів, щоб не платити 20% ПДВ та податок на прибуток 18%, запровадження ПДВ для підприємців з оборотом понад 1 млн грн. має зробити такі схеми економічно не вигідними.
Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський має інакшу думку.
«Пропонований Мінфіном ПДВ в зазначеному варіанті не має економічної доцільності та є недоречним в умовах війни, особливо для мікро та малого бізнесу. Це може призвести переходу в тінь дрібних точок продажу або масового їх закриття і зростання безробіття», — говорить Андрій Забловський.
Як «ПДВ для всіх» вплине на ціни
За оцінкою Андрія Забловського, якщо введуть ПДВ, то найпомітніше ціни зростуть для 1 та 2 груп спрощенців, хоча й для частини 3 групи можемо мати суттєвий ціновий стрибок на товари та послуги, які ними надаються.
Розрахунки показують: при сплаті ПДВ з доходу понад 1 млн грн, у 1 групі ФОП товари та послуги можуть подорожчати на 15–20%. Торгівці на ринках часто купують товар за готівку або у постачальників без ПДВ, тому вони будуть змушені просто додати 20% до цінника. Так само як і надавачі побутових послуг. Не виключено, що, аби не піднімати ціни, малий бізнес намагатиметься штучно занижувати дохід до 999 тис. грн, аби уникнути реєстрації як платник ПДВ.
Друга група ФОП автоматично стане платниками ПДВ, тому ціни у них можуть зрости на 10–15%. У кафе та ресторанах продукти часто купують з ПДВ у великих постачальників, що частково зменшить податкове навантаження. Однак послуги персоналу та оренда не дають податкового кредиту, тому вартість чека зросте. У торгівлі, якщо ФОП купує товар офіційно у виробників чи імпортерів з ПДВ, його витрати не піднімуться на 20%, бо ПДВ йому доведеться платити тільки з власної націнки, а не з повної вартості товару. Проте оплата роботи бухгалтера для ведення ПДВ-звітності (15-20 тис. грн на місяць) додасть 2–5% до цінника.
ФОП 3 групи ФОП зараз платять 5% від доходу, а при доході понад 1 млн грн платитимуть 3% + 20% ПДВ.
Найбільше, на 18–20%, подорожчають послуги фрілансерів: консалтинг, навчання, ремонт тощо, бо вони купують мало товарів для роботи і майже не мають «вхідного» ПДВ, який можна відмінусувати при сплаті податків. У тих, хто надає послуги великим компаніям-платникам ПДВ, ціни не зміняться. У експортерів послуг за кордон (IT, дизайн) — також, бо на експорт послуг діє ставка ПДВ 0%. Але паперової роботи для ФОПа стане значно більше.