Зміна клімату вже сьогодні перетворюється на один з найбільших викликів для глобальної економіки, впливаючи на продуктивність праці, сільське господарство, енергетичні системи та соціальну стабільність.
За даними експертів, якщо не вжити заходів, температура на планеті може зрости на +1,5 С до 2030 року порівняно з доіндустріальним періодом, що призведе до втрат продуктивності на понад 1,7 трильйона євро у світі. В Україні, де економіка сильно залежить від аграрного сектора та енергетики, ці зміни матимуть особливо гострі наслідки, посилюючись війною та геополітичними ризиками. Аналізуючи тренди, можна побачити, як підвищення температур, посухи та екстремальні погодні явища вплинуть на ВВП, бідність та торгівлю, створюючи як загрози, так і можливості для переходу до зеленої економіки.
Глобальні тренди зміни клімату та їх економічні наслідки
На глобальному рівні зміна клімату посилює нерівність, впливаючи на країни, що розвиваються, сильніше, ніж розвинені. За оцінками, неконтрольоване глобальне потепління може призвести до того, що до 130 мільйонів людей опиняться за межею бідності протягом наступних 10 років, переважно через зниження врожайності та зростання цін на продукти харчування.
У доповіді Організації Об’єднаних Націй підкреслюється, що комбінований ефект пандемії та війни в Україні вже призвів до зростання кількості людей у крайній бідності на 75-95 мільйонів. Це пов’язано з дефіцитом зерна, добрив та зростанням енергетичних витрат, що ускладнює харчову безпеку. Наприклад, у країнах АСЕАН, де сільське господарство забезпечує 30% зайнятості, кліматичні зміни загрожують продовольчій стабільності, а в Намібії 70% населення залежить від аграрного сектора, який страждає від посух.
Економічні прогнози вказують на уповільнення глобального зростання ВВП до 2,3% у 2025 році з подальшим слабким відновленням у 2026-2027 роках, що є найнижчим темпом з 1960-х років. У країнах, що розвиваються, включаючи регіон Європи та Центральної Азії, зростання сповільниться до 2,4% у 2025 році, що нижче середнього за 2010-2019 роки. Кліматичні ризики, такі як посухи та пожежі, коштують світовій економіці мільярди: лише у 2017 році погодно-кліматичні катастрофи обійшлися в 290, особливо в торгівлі, підірвали політичну стабільність, що мільярдів євро, а витрати на боротьбу з пожежами в США сягнули 2 мільярдів доларів.
На фоні глобальних процесів, таких як підвищення температури, викиди парникових газів та відновлювальна енергія, економіка світу стикається з переходом до низьковуглецевих систем. До 2030 року Європа планує отримувати 32% енергії з відновлювальних джерел, тоді як глобальне споживання енергії зросте на 1,7% щорічно, переважно в не-OECD країнах, як Індія та Китай. Населення світу збільшиться з 7,6 мільярда до 8,6 мільярда до 2030 року, у Європі проживатиме близько 529 мільйонів. Це посилить тиск на ресурси, роблячи урбанізацію ключовим фактором: дві третини населення житимуть у містах, які споживають 60-80% енергії та генерують 70% викидів, але також створюють 70% світового ВВП. Близько 1 мільярда людей, або 15% населення планети, живуть за межею бідності.
Вплив на Україну: сільське господарство, енергетика та відновлення
В Україні зміна клімату вже проявляється у підвищенні середньорічної температури з 8°C у 1901-1980 роках до 9,9°C у 2010-2025 роках, що впливає на сільське господарство – ключовий сектор економіки. Війна посилила вразливість: пожежі 2022 року охопили 260 588 гектарів, з викидами CO2 на 118% вище за 2021 рік, а у 2023 році – на 24% вище за серпень-вересень. Гідроенергетика втратила 7,5% потужності між 2021 і кінцем 2022 року, а втрата Каховської ГЕС усунула 3% довоєнної генерації. Виробництво вітрової та сонячної енергії впало більш ніж на 50% у 2022 році через пошкодження.
Економічні потреби на відновлення сягають 524 мільярдів доларів на наступне десятиліття, з приватним сектором, що може покрити до однієї третини витрат. Кліматична адаптація вимагає щорічних інвестицій у 0,3% ВВП: 0,22% на існуючі активи, 0,06% на нові та 0,06% на захист узбережжя. Викиди парникових газів досягли піка в 1989 році на рівні 1030 мільйонів метричних тонн CO2-еквіваленту, впавши до 318 мільйонів тонн у 2021 році (зниження на 69%), але післявоєнне відновлення може перевищити зобов’язання Паризької угоди до 2030 року без змін політики.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомило про намір ввести законодавство про систему торгівлі викидами (ETS). В Європейській бізнес-асоціації у вересні 2023 року зазначили: “Українські бізнеси зацікавлені в поступовому, добре адаптованому та передбачуваному введенні внутрішньої ETS з подальшим переходом до ЄС ETS”. Експорт до ЄС (дві третини товарів) включає 2,4% ВВП, вразливих до Механізму коригування вуглецевого кордону (CBAM) з 2026 року, що вимагає зеленої модернізації.
Прогнози до 2050 року: ризики, можливості та сценарії
Прогнози на наступні 25 років вказують на подальше підвищення температури повітря, з частішими посухами, повенями та зменшенням стоку річок в Україні. Викиди можуть перевищити довоєнний рівень 2021 року близько 2030 року через зростання ВВП та енергоємність, якщо не впровадити потрібні заходи. Україна стикнеться з комплексним впливом зміни клімату на сільське господарство: м’яке потепління може підвищити виробництво, але волатильність та екстремальні температури знизять урожаї, особливо на півдні та в центрі.
Передбачається, що до 2030 року середній клас у світі зросте з 3,2 мільярда до 5,3 мільярда людей, а крайня бідність зменшиться до 3%, але кліматичні зміни можуть скасувати цей прогрес. У Європі 12% населення буде старше 65 років до 2030 року. Зростання глобальної економіки прогнозується на 3% щорічно. Китай стане найбільшою економікою, перегнавши США, а Європа опиниться на третьому місці. ВВП на душу населення Китаю зросте з 10 000 до 14 000 доларів, громадян ЄС – з 37 800 до 50 950 доларів.
Шляхи адаптації до змін клімату
Для пом’якшення впливу зміни клімату потрібно впроваджувати такі інструменти економічної політики, як ціноутворення на вуглець: підвищення до 50 доларів за тонну до 2035 року дасть 4,5% доходів бюджету, до 75 доларів – 6,1%. Податок на вуглець в Україні в 2025 році становить 30 грн за тонну (0,7 долара), порівняно з 73 доларами в ЄС.
Адаптація включає кліматично розумне сільське господарство, як у Саудівській Аравії з програмами зменшення втрат їжі, чи Індонезії з дорожньою картою до нульових викидів. Для України ключовим є інтеграція з ЄС, з поступовим ETS та інвестиціями в відновлювальні джерела для енергобезпеки. ЄС робить на “зеленій” енергії для створення робочих місць з енергозбереженням, що зростуть вшестеро до 2030 року.
Наразі, зміна клімату загрожує економічному зростанню України та світу, але при правильній політиці, як вуглецеве ціноутворення та перехід на зелену енергетику, можна перетворити виклики на можливості. Без активних дій втрати від посух, повеней та бідності стануть незворотними, тоді як адаптація забезпечить стійке майбутнє.