Українцям розповіли, коли клієнт банку не несе відповідальності за несанкціоновані операції з платіжною карткою.
Про це пише Судово-юридична газета.
Банківський клієнт звільняється від відповідальності за шахрайські операції з платіжною карткою за дотримання двох ключових умов: своєчасного повідомлення банку про підозрілі транзакції та відсутності доказів його вини у компрометації конфіденційних даних. Найважливіший принцип, встановлений судом: коректне введення карткових даних і ПІН-коду саме по собі не є достатньою підставою для покладання вини на держателя картки.
Це положення базується на постанові Верховного Суду від 2 липня 2025 року у справі №490/7829/23, де розглядався спір між банком і клієнтом щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Суть справи
ПриватБанк звернувся до суду з вимогою стягнути з клієнта заборгованість за кредитним договором. Банк стверджував, що клієнт не виконав свої зобов’язання, і утворилася заборгованість. Проте під час розгляду з’ясувалося, що з рахунку клієнта були списані кошти внаслідок переказів із картки, які клієнт не здійснював.
Позиції судів різних інстанцій
Суд першої інстанції частково підтримав банк, але відмовив у стягненні відсотків, оскільки банк не зміг довести, що клієнт якимось чином сприяв витоку конфіденційної інформації по картці.
Апеляційний суд змінив це рішення, вважаючи, що банк усе ж довів вину клієнта в компрометації даних картки.
Рішення Верховного Суду
- Вища судова інстанція скасувала рішення апеляції та відновила початкове рішення, сформулювавши ключові принципи:
- Презумпція невинуватості клієнта: Сам факт того, що під час здійснення операції були правильно введені дані картки та ПІН-код, не означає автоматично, що клієнт винен у витоку цієї інформації.
- Обов’язок доказу лежить на банку: Саме фінансова установа повинна надати неспростовні докази того, що клієнт своїми діями чи недбалістю сприяв компрометації даних картки.
- Вимоги до банківської поведінки: Якщо клієнт своєчасно повідомив про неавторизовані операції, банк зобов’язаний відновити баланс рахунку до стану, який був до здійснення шахрайських транзакцій.
- Критика процесуальної поведінки банку: Верховний Суд відзначив недобросовісність банку, який в апеляції посилався на докази, що заперечував у першій інстанції, не пояснивши причин їх несвоєчасного надання.
Це рішення значно посилює захист прав споживачів банківських послуг і встановлює більш суворі вимоги до банків при доведенні вини клієнтів у випадках шахрайства з картками.