Банки блокують рахунки українців: за які дії можуть покарати клієнта

В Україні банки в межах законодавства зобов’язані проводити перевірку своїх клієнтів та їх фінансових операцій. При тому якщо банк вирішить, що дії клієнта підозрілі чи клієнт може використовувати рахунок для відмивання коштів, з ним без пояснення причини розірвуть договір, а рахунок заблокують (залишок коштів повернуть). 

Один із таких випадків описаний у судовій справі 711/9639/23. Житель Черкас подав позов проти ПриватБанку з вимогою поновити його рахунок і програв. У позивній заяві вже колишній клієнт банку зазначив, що йому повідомили про “розірвання угоди у зв’язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта”.

Рахунок йому заблокували ще у грудні 2023-го. За весь 2023-й він поповнив свою картку на 487,1 тис. грн (приблизно по 44 тис. грн на місяць). “Отримання значних сум на картковий рахунок пов’язане з продажем особистих речей та власних дорогих автозапчастин через сервіс оголошень OLX”, – йдеться у судовій справі.

Законом та постановами НБУ передбачено вимоги до фінмону банків. У згаданій судовій справі цитують рекомендації НБУ 24-0006/58546/БТ. Так, перевіряючи, чи не використовує клієнт свій рахунок для відмивання коштів, звертають увагу на такі фактори:

• мають концентровані кількості операцій зарахування чи списання Р2Р переказів на день;
• мають ознаки “накопичення” та виведення коштів, отриманих через Р2Р перекази:
• мають значні обсяги та кількість операцій Р2Р переказів;
• мета й суть фінансових операцій незрозуміла;
• джерела походження коштів не з’ясовано;
• подальше використання коштів невідоме;
• фінансові операції мають транзитний характер.

Перевіривши клієнта, у банку дійшли висновку, що існує високий ризик відмивання коштів. Саме тому з ним і вирішили припинити співпрацю. Суд, розглянувши позов незадоволеного клієнта, вирішив відхилити його.

Блокуючи рахунки, банки намагаються зловити й припинити роботу “дропів”. “Дроп” чи “грошовий мул” – людина, яка надає банківську картку, оформлену на її ім’я, для транзитних переказів коштів. “Дроп” отримує гроші на картку та відразу переказує їх на вказаний “роботодавцем” номер іншої картки, при цьому залишивши собі обумовлений відсоток. В інших випадках “дроп” просто оготівковує гроші (та передає їх зазначеній людині), залишивши собі “комісійні”. Перекази грошей “через багато карток” – це шлях для відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом. І всі ланки на цьому шляху є злочинними”, – йдеться у судовому рішенні у справі 212/7909/24.