Посилити покарання: як Нацбанк хоче карати людей за перекази на карти

В Україні можуть запровадити ще більш жорсткі заходи щодо боротьби з “дропами” – картковими рахунками, які використовуються для легалізації коштів у “сірих” схемах.

Директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками Національного банку України (НБУ) Андрій Котюжинський наголосив, що Нацбанк не має права законодавчої ініціативи, але має власне бачення, як це має працювати, і тому долучається до роботи парламентського комітету та робочих груп, щоб надати експертну позицію.

“Реєстр зробить суттєво дорожче цю схему. Зараз ми бачимо, що будь-який “дроп”, то він використовується в 3 або 4 банках. Навіть якщо тільки у половини “дропів” є такий мультиплікатор, то це вже суттєве подорожчання обслуговування схеми”, – сказав Котюжинський.

Він наголосив, що експерти НБУ разом із нардепами вже працюють над текстом законопроєкту. Водночас наголошується, що ні Нацбанк, ні правоохоронні органи не додаватимуть “дропів” до реєстру, оскільки це завдання постачальників платіжних послуг – банків та небанківських фінустанов. Передбачається, що законопроєкт про реєстр дропів міститиме такі умови:

• вестиме його НБУ, щоб забезпечити банківську таємницю;
• все заповнення реєстру проводитиметься на базі постачальників фінпослуг;
• можна буде перевірити себе на наявність у вказаному реєстрі;
• можливість оскарження включення до Реєстру;
• інформація про “дропи” у реєстрі, швидше за все, зберігатиметься до трьох років;
• активний статус “Дропа” не може перевищувати 12 місяців, але це вікно може бути скорочене рішенням НБУ;
• фізособи матимуть доступ до своїх коштів та розрахунків, але перекази будуть суттєво обмежені, а зняття готівки вночі може бути закрито.

“Ми очікуємо, що ринок себе врегулює у питанні відкриття рахунків в інших банках для людей, які потрапили до Реєстру”, – додав Котюжинський. Він вважає, що законопроєкт може бути закінчений до кінця весни, а сам реєстр може запрацювати повноцінно ближче до кінця 2026 року.