Через розпочату кремлівським диктатором путіним війну дуже багато українців були змушені стати вимушеними переселенцями. При цьому багато хто з них почав шукати нову роботу, новий вид занять, а іноді — і нову сім’ю. Тим не менш, навіть в такій «незвичній» ситуації дедалі більше пар продовжили жити у цивільному шлюбі — разом, але без офіційної реєстрації відносин у РАЦС. Адже всім і так відомо, що вони — чоловік і жінка, що у них є діти та спільне майно — тому чи варто витрачати гроші на якісь «офіційні папірці»? Про це пишуть “Факти”.
Звичайно, це зрозуміла логіка, проте вона має свої недоліки, пише правовий сайт.
Справа в тому, що з юридичного погляду шлюбом вважається лише союз, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. І якщо пара проживає разом без такої реєстрації, їхні відносини не створюють правового статусу подружжя.
Це означає, що для держави вони не є чоловіком і дружиною в юридичному сенсі, а отже, і пільги, які передбачені для офіційного подружжя, на них не поширюються.
А так як Податковий кодекс України чітко визначає перелік доходів, які не підлягають оподаткуванню (стаття 165 ПКУ), то грошові перекази між особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, до цього переліку не входять.
Тому якщо один із партнерів у цивільному шлюбі надсилає іншому гроші, вони вважаються оподатковуваним доходом. На такі кошти поширюються загальні правила:
18% — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
1,5% — військовий збір.
Якщо переказ здійснює фізична особа, яка не є податковим агентом (тобто не ФОП, не юрособою і не незалежним професіоналом), то обов’язок задекларувати цей дохід покладається на отримувача.
Це означає, що людина повинна:
- Включити отримані кошти до річної податкової декларації.
- Подати декларацію до податкової служби.
- Сплатити необхідні податки у встановлені строки.
Тобто, ситуація в чомусь повинна спонукати людей або зафіксувати відношення на офіційному рівні, або не «дурити» оточуючих щодо своїх обов’язків.