Супутникові знімки показали, що під поверхнею Пенсільванії, Нью-Йорка та Західної Вірджинії ховається щось більше, ніж просто пишні ліси, тихі струмки та родючі ферми. Про це пише ECOticias.
Під поверхнею, у звичайному місці, ховається потенціал природного газу, заритий у шарах гірських порід. Сланець Марцеллус – це геологічна формація, яка, можливо, містить найбагатші у світі джерела природного газу. Згідно з супутниковими знімками і даними глибокого буріння, близько 4000 трильйонів літрів газу чекають свого часу.
Зазначається, що сланець Марцеллус похований на глибині понад кілометр під Аппалацьким басейном. Він простягається під Пенсільванією, Західною Вірджинією та Нью-Йорком і, як кажуть, містить сотні тисяч трильйонів літрів природного газу. Тут газ зберігається в мікроскопічних порах і тріщинах у самій гірській породі. Проблема в тому, що цей природний газ стало занадто складно видобувати.
Цікаво, що сланець утворився 390 мільйонів років тому, коли органічний матеріал стиснувся під шарами осадових порід. Згодом під дією тепла та тиску біологічна речовина перетворилася на вуглеводні. Цей газ занадто довго був недосяжним через технологічні обмеження, але настала нова ера буріння.
Хоча потенціал родовища Марцеллус практично не використовується, горизонтальне буріння і гідророзрив пласта дадуть змогу поліпшити видобуток. Горизонтальні свердловини здатні досягати глибини до 3 000 метрів, водночас гідророзрив пласта закачує в породу суміш води, піску і хімікатів під високим тиском, щоб розколоти її і вивільнити захоплений газ.
Проблема в тому, що на один гідророзрив пласта витрачається занадто багато води. Хоча під час процесу утворюється “зворотна” вода, її можна очистити, оскільки вона містить солі, мінерали та хімічні добавки. Проте, хоча більша частина води замикається під землею, на поверхню повертається лише 10-30% води. У статті сказано:
“Скорочення інтенсивного водокористування та екологічні проблеми не зупинили енергетичних гігантів, які вирішили вкласти мільярди доларів в інфраструктуру, очисні споруди і транспорт”.
Важливо, що Департамент охорони довкілля Пенсільванії та регіональні комісії контролюють забір, використання та очищення води для гідророзриву пласта. Бурові компанії повинні були розкривати свої джерела води та надавати плани під час подачі заявок на отримання дозволів. Але дотримання цих правил стало під питанням через поверхневі розливи, скарги на забруднення води і випадки міграції метану.
Зазначається, що під землею Аппалачів ховається невидима шахта, яка містить еквівалент 4000 трильйонів літрів природного газу, що цілком може визначити стале майбутнє Америки. Сланець Марцеллус, як і будь-яке інше родовище, має величезний потенціал, однак, крім цього, він стикається з ризиками.
Дані буріння, супутникові знімки і наукові дослідження показують, що під сланцем Марцеллус ховається не просто потенціал, а природний ресурс, який потребує відповідального підходу.