Учені розгадали таємницю знаменитої картини відомого художника

Учені визначили походження синього кольору на одній із картин відомого художника Джексона Поллока за допомогою хімічних досліджень. Про це пише CBS News.

Вони вперше підтвердили, що абстрактний експресіоніст використовував яскравий синтетичний пігмент, відомий як марганцевий синій.

Цікаво, що “Номер 1А, 1948” демонструє класичний стиль Поллока: фарба крапала і бризкала по полотну, створюючи яскраву, багатобарвну роботу. Художник навіть надав картині індивідуальності, додавши відбитки своїх рук у верхній частині.

Ширина картини, яка нині експонується в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, становить приблизно 2,7 метра. Раніше вчені описали червоні та жовті відтінки, розбризкані по полотну, але джерело насиченого бірюзового кольору виявилося невловимим.

У новому дослідженні вчені взяли зішкрібки синьої фарби і використовували лазери для розсіювання світла і вимірювання коливань молекул фарби. Це дало їм унікальний хімічний “відбиток” кольору, який вони ідентифікували як марганцевий синій.

Аналіз, опублікований у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, є першим підтвердженим доказом використання Поллоком саме цього синього кольору. Співавтор дослідження Едвард Соломон зі Стенфордського університету сказав:

“Дуже цікаво зрозуміти, звідки на молекулярному рівні беруться настільки яскраві кольори”.

Важливо, що пігмент марганцевий синій колись використовували художники, а також для фарбування цементу в басейнах. До 1990-х років його використання було припинено через екологічні проблеми.

Раніше припускали, що бірюзовий колір на картині справді може бути саме цим кольором, але нове дослідження підтверджує це, використовуючи зразки з полотна, заявив Джин Холл із Ратгерського університету, який вивчав картини Поллока і не брав участі у відкритті.

“Я практично переконаний, що це може бути марганцевий синій”, – сказав Холл.

Дослідники також вивчили хімічну структуру пігменту, щоб зрозуміти, як він створює такий яскравий відтінок. Вчені вивчають хімічний склад художніх матеріалів, щоб зберігати старі картини і виявляти підробки. Вони можуть брати точніші зразки з картин Поллока, оскільки він часто наливав фарбу прямо на полотно, а не змішував її заздалегідь на палітрі.

Щоб розгадати цю мистецьку загадку, вчені досліджували фарбу, використовуючи різні наукові інструменти – подібно до того, як Поллок чергував свої власні методи, крапаючи фарбу паличкою або використовуючи її прямо з банки.

Вони називають цю роботу “квінтесенцією його техніки живопису дії, де кольорові нитки, краплі чорного і калюжки білого зливаються в багатошарову динаміку, що визначає його стиль”. Співавтор дослідження Абед Гаддад, помічник реставратора Музею сучасного мистецтва зазначив, що хоча роботи художника можуть здатися хаотичними, Поллок відкинув таку інтерпретацію і вважав свою роботу методичною.

“Я дійсно бачу багато спільного між тим, як ми працювали, і тим, як Джексон Поллок працював над картиною”, – сказав Гаддад.