Де рятівні міні-ТЕЦ для Києва: чому столиця замерзає втретє за зиму

Після масованого ракетного удару рф в ніч на 24 січня майже 6 тисяч житлових будинків столиці залишилися без опалення. Більшість із них уже двічі підключали до тепла після атак 9 та 20 січня. Місто фактично втретє запускає теплоносій у мережу, проте при морозах мінус 10–15 градусів це вкрай складно технічно, пише ТСН .

Без опалення було близько 1330 багатоповерхівок, особливо важка ситуація у Деснянському районі – близько 600 будинків позбавлені води, тепла та світла. У Троєщині розгорнули додаткові пункти обігріву, довівши їх число до 145. Влада організує опорні пункти на базі шкіл з мобільними котельнями, де мешканці можуть перебувати і вночі, отримати гаряче харчування та місця для ночівлі. Частина киян тимчасово покинула місто, інші залишаються в холодних квартирах, використовуючи підручні засоби та пункти обігріву поблизу.

Навесні 2024 року КП «Київтеплоенерго» оголосило тендер на закупівлю 15 когенераційних установок, з яких збудовано п’ять міні-ТЕЦ. Ці об’єкти, за словами КМДА, є повноцінними когенераційними станціями, що оснащені захистом другого рівня і зараз проходять експлуатаційне тестування.

Захисні конструкції під бетонною «кришкою» та складні інженерні системи (газопровід, вентиляція) суттєво збільшили термін будівництва. В адміністрації наголошують, що міні-ТЕЦ — це не генератори чи мобільні котельні, а локальні теплоелектростанції, які не можуть повністю замінити існуючу мережу, але є важливим елементом енергостабільності в умовах війни.

Експертна оцінка та потенціал системи

За словами експерта Володимира Омельченка, сумарна потужність семи установок, що діють, становить 60 МВт, що лише близько 1,5% потреб столиці. Кожна міні-ТЕЦ здатна забезпечити теплом та електрикою один мікрорайон (20–30 тисяч мешканців). Для значного ефекту місту знадобилося б 20–30 подібних станцій, що дозволило б підвищити енергетичну стійкість та знизити наслідки атак на ТЕЦ.

Омельченко також зазначає, що план розміщення когенераційних установок по всьому місту не був повністю реалізований, а загальнодержавні компанії (Енергоатом, Нафтогаз, Укртранснафта та ін.) не надали необхідної підтримки. Нестача координації між центральною та міською владою також ускладнила ситуацію, що призвело до нинішніх проблем із опаленням.