Дослідники довели, що рух обертального полюса Землі відносно її кори — так званий полярний рух — дедалі більше залежить від барістатичних процесів. Це означає, що зміни в розподілі маси між сушею та океаном, спричинені таненням полярних, гірських льодовиків по всьому світу, а також змінами в запасах ґрунтової води, впливають на положення полюса.
Про це йдеться у дослідженні Інституту геодезії та фотограмметрії в Цюриху із посиланням на супутникові дані.
Однак наразі достеменно невідомо, як саме ці процеси впливатимуть на полярний рух у XXI столітті. У своєму дослідженні автори проаналізували ситуацію за різних кліматичних сценаріїв.
Результати показали, що кліматично зумовлений полярний рух дуже залежить від обраного сценарію розвитку.
Є декілька таких сценаріїв. За оптимістичним, полюс може зміститися приблизно на 12 метрів порівняно з його положенням у 1900 році. А за песимістичним — на понад удвічі, приблизно на 27 метрів.
Найбільший вплив має танення полярних льодовиків — насамперед у Гренландії, а меншою мірою в Антарктиді. На другому місці — танення гірських льодовиків по всьому світу. Третім фактором є зміни у водозабезпеченні суходолу.
Полюс обертання, тобто точка, де вісь обертання Землі перетинає її поверхню, через зміни розподілу маси на планеті поступово зміщується.
Скільки криги втрачається
Як зазначили у NASA, масштабне танення льодовиків має глобальний ефект — Антарктида втрачає близько 150 млрд тонн криги щороку, а Гренландія — приблизно 270 млрд тонн.
“Полюс обертання може зміститися на 27 метрів до 2100 року відносно свого положення в 1900 році, якщо викиди парникових газів не зменшаться”, — йдеться у дослідженні.
Також зазначається, що північний магнітний полюс з 1830-х років уже перемістився на понад 2250 км — із Канади до Сибіру. Це пов’язано з рухом рідких металів у зовнішньому ядрі планети, що створює магнітне поле.
Зміни, які колись здавались теорією, сьогодні відбуваються в реальному часі — й впливають не лише на навігацію, а й на саму динаміку планети.
Нагадаємо, раніше йшлося про те, що Гаваях вже працює найпотужніший у світі сонячний телескоп DKIST, що показав сонячну пляму розміром зі Швейцарію з неймовірною деталізацією.