Тропічні ліси, які вважаються природними щитами від глобального потепління, у 2024 році зникали найшвидше за всю історію спостережень. За новим супутниковим аналізом, тільки за один рік людство втратило понад 67 тисяч квадратних кілометрів незайманих лісів — площу, порівнянну з територією Ірландії або 18 футбольних полів щохвилини.
Про це розповідає ВВС.
Цього разу ключовою причиною масштабних втрат стали не вирубки для сільського господарства, як зазвичай, а пожежі, які в умовах екстремальної посухи вийшли з-під контролю. Амазонський регіон, зокрема Бразилія та Болівія, постраждав найбільше — дослідники пов’язують це з посиленням Ель-Ніньйо та кліматичними змінами.
Натомість у Південно-Східній Азії завдяки політичним зусиллям спостерігається позитивна динаміка — рівень втрат лісів зменшився.
Науковці б’ють на сполох: понад 3,1 мільярда тонн парникових газів викинуто в атмосферу через спалення старовікових тропічних лісів — це еквівалент усіх річних викидів Євросоюзу.
Кліматолог професор Метью Хансен з Університету Меріленду попереджає: тропіки можуть досягти переломного моменту, коли ліси більше не зможуть самовідновлюватись, а натомість поступово перетворяться на савану. Цей процес вже починається в деяких частинах Амазонії.
За його словами, раніше такі зміни вважалися суто гіпотетичними, однак тепер дані підтверджують реальність кліматичного зворотного зв’язку: пожежі стають дедалі лютішими, а клімат – усе менш передбачуваним.
Род Тейлор з Інституту світових ресурсів (WRI) додає:
“Ми ввійшли в нову фазу, де глобальне потепління саме по собі розганяє знищення лісів. Пожежі — це вже не просто наслідок, це частина циклу”.
Амазонія, яка раніше поглинала вуглець, тепер може стати джерелом викидів, що лише прискорює кліматичну кризу. І хоч події 2024 року — це лише фрагмент ширшої картини, вони ідеально вписуються в песимістичні сценарії потепління, передбачені вченими.
Попри рекордні темпи знищення тропічних лісів у 2024 році, деякі регіони демонструють позитивні зрушення. Зокрема, в Індонезії обсяги втрат первинних лісів скоротилися на 11% у порівнянні з попереднім роком — навіть попри складні кліматичні умови.
Як пояснила Елізабет Голдман, співдиректорка Global Forest Watch у WRI, успіх Індонезії став результатом ефективної взаємодії уряду та місцевих громад, які змогли забезпечити дотримання заборони на спалювання лісу.
“Індонезія — це світла пляма в даних за 2024 рік”, — зазначила вона.
Габріель Лаббате, керівник кліматичного напрямку у лісовій програмі ООН UNREDD, додав:
“Політична воля — ключ до успіху. Без неї жодна модель не працює”.
Схожі досягнення в минулому демонструвала й Бразилія, однак у 2014 році зміна політичного курсу призвела до стрімкого зростання втрат. За словами професора Метью Хансена, це свідчить про те, що успіх має бути не разовим, а довгостроковим:
“Ви маєте перемагати завжди — інакше програєте назавжди”.
Науковці та аналітики вважають, що майбутній кліматичний саміт ООН COP30, який відбудеться в Амазонії, може стати переломним моментом. Очікується, що однією з головних тем стане розробка глобальної фінансової моделі, яка винагороджуватиме країни за збереження тропічних лісів.
“Це потенційно революційна ідея, — вважає Род Тейлор із WRI. — Зараз вигідніше вирубати ліс, ніж його захищати. І поки це так, ситуація не зміниться”.
Очікується, що механізми стимулювання через міжнародні виплати зможуть зробити збереження лісів економічно привабливішим, ніж їхнє знищення.