Питання “чи самі ми у Всесвіті?” хвилює людство століттями. Та відповідь на нього, можливо, варто шукати не в далеких галактиках, а зовсім поруч, у межах нашої Сонячної системи. Останні десятиліття досліджень показали: кілька планет і супутників мають умови, де життя могло б зародитися або навіть існувати й сьогодні.
І хоча мова йде не про “зелених чоловічків”, а радше про мікробів чи екстремофілів, сам факт їхнього виявлення став би найбільшим науковим відкриттям нашого часу. Деталі розповіло видання Live Science.
Нині Марс – холодна пустеля, але колись там текла вода. А це головна умова для виникнення життя.
Марсохід Curiosity шукає сліди давніх “життєвих середовищ”, а Perseverance вже зібрав зразки гірських порід, які, на думку вчених, можуть містити ознаки древніх мікроорганізмів.
Місія Mars Sample Return, яку готують NASA та ESA, має привезти ці зразки на Землю для ретельного аналізу. Це може дати відповідь на одне з головних питань людства: чи ми самі у Всесвіті?
Хоча Венеру називають “близнюком Землі”, її поверхня непридатна для життя: температура там розплавила б свинець, а тиск у 90 разів більший за земний. Додайте до цього хмари сірчаної кислоти – і планета здається справжнім пеклом.
Проте вищі шари атмосфери мають м’якші умови. Там теоретично могли б вижити мікроби-екстремофіли. Саме це перевірятиме програма Morning Star Missions від MIT, яка має дослідити венеріанські хмари й навіть повернути їхні зразки на Землю.
У 2020 році саме в атмосфері Венери виявили можливий слід фосфіну – газу, який на Землі зазвичай пов’язаний із життям. Але відкриття залишилося спірним. Нові місії можуть підтвердити або спростувати ці знахідки.
Два найперспективніші світи для пошуку життя – це супутники. Енцелад (Сатурн) під товстим шаром льоду має глобальний океан. Гейзери, що викидають воду у космос, вже досліджував апарат Cassini. У 2023 році в них виявили фосфати – усі ключові хімічні елементи для життя.
Європа (Юпітер) також має підлідний океан. Енергія, що виникає від гравітаційної взаємодії з Юпітером, підтримує рідку воду і геологічну активність. Там можуть існувати умови, подібні до земних гідротермальних джерел.
Дві великі місії вже у дорозі: ESA Juice (очікуване прибуття у 2031 році) та NASA Europa Clipper (2030), які мають вивчити умови існування життя на цих супутниках.
Ще один унікальний кандидат – Титан, супутник Сатурна. Тут замість водного циклу діє “метановий цикл”, а атмосфера багата на органічні сполуки.
Апарат Cassini та спусковий модуль Huygens ще у 2000-х роках показали, що в атмосфері Титана можуть утворюватися складні молекули – будівельні блоки життя. NASA готує місію Dragonfly – дрон-“восьминіг”, який літатиме поверхнею й братиме зразки.
Карликова планета Церера теж може приховувати підповерхневі океани. Місія Dawn виявила сольові відкладення та ознаки води, що робить Цереру ще одним кандидатом у списку “потенційно життєпридатних” світів.