Прихований секрет Туринської плащаниці: виявлено деталі, що вказують на воскресіння Ісуса

Таємниця однієї з головних реліквій християнства тільки поглиблюється завдяки тому, що хірург-стоматолог, за його словами, виявив на Туринській плащаниці обриси зубів.

Хірург-стоматолог Джон Соттосанті стояв перед Туринською плащаницею, стародавньою тканиною, в яку, як вважається, було загорнуто тіло Ісуса Христа після розп’яття, і помітив щось, що мало хто бачив. Це були ледь помітні обриси людських зубів. У новому дослідженні, яке ще не пройшло рецензування, Соттосанті показав, що він може розрізнити ріжучі краї нижніх передніх зубів, пише Daily Mail.

Тоді як раніше дослідники сперечалися про наявність верхніх і нижніх зубів на Туринській плащаниці, стоматолог дійшов висновку, що видно тільки нижні зуби, ймовірно, тому, що верхні були приховані вусами і губами.

За словами Соттосанті, одразу після смерті настає явище, яке називається первинною млявістю, під час якого розслабляються всі м’язи тіла, включно з м’язами щелепи. Це може призвести до відвисання щелепи і розсування зубів.

При цьому Соттосанті називає своє відкриття дуже дивовижним. Нижні зуби, відбиток яких він побачив на Туринській плащаниці, свідчать про те, що в момент воскресіння Ісуса Христа його тіло випустило сплеск енергії, досить потужний, щоб закарбувати навіть найдрібніші анатомічні особливості, каже хірург-стоматолог.

Це дослідження, як вважає Соттосанті, підтверджує теорію про те, що під час воскресіння випромінювання, яке вийшло з тіла, дало змогу зубам опинитися на зображенні. Але не всі вчені згодні з цими висновками.

Наприклад, імунолог Келлі Кірс, яка ретельно вивчала Туринську плащаницю, заявила, що питання про те, що на Туринській плащаниці видно людські зуби є спірним і суб’єктивним. Кірс вважає, що складно зробити правильний висновок через смуги тканини, які на негативі виглядають білими.

Незважаючи на скептицизм, Соттосанті послався на кілька опублікованих досліджень, у яких також йдеться про те, що на Туринській плащаниці видно відбитки зубів. Серед них були знімки, зроблені 1982 року Джайлсом Картером, який припустив, що рентгенівське випромінювання, яке виходило зсередини тіла, могло створити відбиток тіла на Туринській плащаниці, включно із зубами і кістками.

Соттосанті також посилається на дослідження вчених з Університету Дьюка, які розробили метод накладення поляризованих зображень для вивчення Туринської плащаниці. Наклавши позитивні та негативні зображення з поляризаційним фільтром, вони, як стверджується, побачили 20 верхніх і нижніх зубів.

Хірург-стоматолог каже, що його знання анатомії порожнини рота і хірургічний досвід дали йому змогу ідентифікувати те, що, на його думку, є частинами нижніх зубів. За його словами, ці зуби виглядають світлішими за навколишню щелепну кістку, що дає змогу припустити, що відбиток тіла зберіг навіть найдрібніші анатомічні деталі.

З 1980-х років було опубліковано понад 170 рецензованих наукових статей про таємничу Туринську плащаницю, і багато вчених дійшли висновку, що вона справжня. Але також є багато вчених, які вважають її підробкою.