Минулої середи, 10 вересня, вчені з NASA виступили із заявою про те, що на Марсі могли бути знайдені потенційні сліди стародавнього життя. Відкриття було зроблено на західному краю кратера Єзеро, де розташовуються багаті глиною аргілітові породи під назвою “Долина Неретва”.
“Коли ми бачимо такі особливості в осадових породах на Землі, такі мінерали часто є побічним продуктом мікробного метаболізму, що споживає органічну речовину”, — говорить провідний автор нового дослідження Джоел Гуровіц, планетолог з Університету Стоуні-Брук у Нью-Йорку, пише Space.com.
Іншими словами, чи можна сказати, що вчені знайшли докази існування марсіан? Усе не зовсім так. Автори роботи підкреслюють, що необхідний подальший аналіз знахідки, щоб визначити справжнє походження знайдених мінералів.
“Хочу нагадати всім, що ми описали потенційну біосигнатуру, тобто характерний елемент, який може мати біологічне походження, але потребує додаткового вивчення”, — додав під час пресконференції старший науковий співробітник із дослідження Марса у Відділі планетології у штаб-квартирі NASA Ліндсі Гейс.
Попри це, результати роботи ще раз підтвердили, що колись на Марсі відбувалися досить складні реакції — як органічні, так і неорганічні.
Незвичайні зразки мінералів були зібрані марсоходом Perseverance у формації “Світлий ангел” на північній околиці “Долини Неретва”. У цій формації вчених зацікавив один конкретний камінь, який назвали “Водоспад Чеява”.
У цьому камені були знайдені так звані “макові зерна” або “плями леопарда”. Ці плями розміром близько одного міліметра, вони оточені чорними кільцями. Подальший аналіз за допомогою інструментів марсохода показав, що ці темні кільця складаються із заліза і фосфатів. На Землі обидві ці речовини можуть утворюватися в результаті хімічних процесів, керованих живими мікробами.
“Знайдені плями стали великим сюрпризом. На Землі такі особливості гірських порід часто пов’язані зі скам’янілими залишками мікробів, що мешкають у надрах планети”, — каже астробіолог і член наукової групи Perseverance з Квінслендського технологічного університету Девід Фленнері.
Вчені знайшли в цій породі шари дуже дрібнозернистої іржаво-червоної глини з “маковими зернами”. Таке поєднання вказало дослідникам, що вони натрапили на щось дуже незвичайне.
21 липня марсохід Perseverance пробурив свердловину в камені “Водоспад Чеява”. Марсохід успішно взяв 25-й за рахунком зразок марсіанського ґрунту, який було названо “Сапфіровим каньйоном”.
У зразку вчені знайшли “крихітні конкреції та точки, збагачені фосфатом заліза і сульфідом заліза”. Такі утворення пов’язані з органічним вуглецем, і мабуть, цей осад відклався в умовах низьких температур.
“Деякі окисно-відновні реакції могли призвести до утворення цих мінералів. Окисно-відновна реакція — це хімічна реакція, в якій електрони переносяться між двома речовинами; одна з речовин окислюється, а інша відновлюється”, — пояснюють учені.
Вчені припускають, що органічний матеріал міг брати участь у цих незвичайних окисно-відновних реакціях.
“На Землі мікроорганізми зазвичай взаємодіють з мінералами, і найчастіше, перетворюють сульфати (які містять окислені атоми сірки) на сульфіди (які містять відновлену сірку) в холодних, безкисневих антарктичних озерах. Сьогодні на Марсі немає свідчень наявності мікробів, але якби вони були присутні на стародавньому Марсі, вони також могли б відновлювати сульфатні мінерали, утворюючи сульфіди в такому озері, як кратер Єзеро”, — додають автори дослідження.
Але у всій цій історії є один дуже важливий нюанс. Щоб дійсно підтвердити, що в зразках Perseverance є сліди марсіанського життя, ці зразки потрібно відправити на Землю.
Наразі програма NASA з повернення зразків із Марса залишається під великим питанням через бюджетні обмеження, введені адміністрацією Дональда Трампа.
Тому вчені наголошують, що аналіз зібраних зразків на відстані 225 млн км від Землі не можуть дати однозначну відповідь.
“Ми досить близькі до межі можливостей марсохода на поверхні. Але так було задумано спочатку. Корисне навантаження марсохода Perseverance створювалося з урахуванням того, що ми зможемо повернути зразки ґрунту на Землю”, — підсумували вчені.