Деякі ділянки тундри в Сибіру спонтанно вибухають, такого не відбувається в іншій частині Арктики. Учені вважають, що змогли з’ясувати причини такого незвичайного явища.
Дослідники вивчають це явище ще з 2014 року, коли на півострові Ямал на північному заході Сибіру несподівано з’явилася воронка глибиною 50 метрів. За час, що минув, з’явилося вже більше десятка кратерів у тих самих регіонах Сибіру. Вчені пов’язують це зі зміною клімату, але процес досі залишався незрозумілим, пише Gizmodo.
Нове дослідження ґрунтується на попередніх роботах, які показали, що геологія регіону і підвищення температури можуть призводити до викидів метану з вічної мерзлоти. У міру того, як тане вічна мерзлота, вода просочується в підземні кишені з солоною водою, які дослідники називають кріопегами.
Відомо, що на острові Ямал ширина цих кріопегів становить до 1 метра, а залягають вони на глибині до 50 метрів. Під ними похований інший шар, який складається з кристалізованого метану.
Коли тала вода з вічної мерзлоти починає просочуватися в кріопеги, тиск під поверхнею зростає, створюючи тріщини в ґрунті. Це призводить до різкого падіння тиску на глибині, що пошкоджує кристали метану. Саме в цей момент і відбувається вибух.
Ця теорія звучить правдоподібно, але вона не пояснює, чому такі вибухи відбуваються тільки в Сибіру, хоча на решті частини Арктики також спостерігається потепління. Навіть моделювання не змогло відповісти на це питання, каже автор нового дослідження, геолог-еколог з Університету Осло Хельге Хеллеванг.
Він зі своєю командою заново проаналізував наявні моделі. Вчені дійшли висновку, що кратери в Сибіру занадто великі, щоб їх можна було пояснити тільки вибухами метану. Нові комп’ютерні моделі показали, що це може бути пов’язано з розломами в регіоні.
З глибин землі, через розломи в корі, підіймаються газ і тепло, які опиняються в герметичній порожнині під вічною мерзлотою. Коли вічна мерзлота тане, ізоляція газу і тепла, що піднялися, слабшає. Усередині порожнини наростає тиск, тому що більш високі температури вивільняють газ, замкнений під льодом. У результаті, це може призводити до вибуху не однієї кишені, а всієї системи.
За словами Хеллеванга, тепло з глибин і газ є основною причиною утворення таких кратерів. Зростання температури на поверхні все ще відіграє свою роль, але опосередковано. Глобальне потепління прискорює танення, що робить вічну мерзлоту тоншою і сприяє утворенню нових озер і річок. Ці процеси створюють ідеальні умови для підняття газу і тепла з глибин через розломи.
“У міру того, як нагрівання атмосфери та ослаблення поверхневої вічної мерзлоти триватимуть, цілком імовірно, що вибухи відбуватимуться частіше”, — сказав Хеллеванг.