Вчені розшифрували дані з радіосигналу, який мандрував у Всесвіті 10 мільярдів років

У березні 2024 року Землі досяг радіосплеск з далекого Всесвіту, який прибув сюди приблизно після 10 мільярдів років польоту. Як пише earth.com, астрономи називають його швидким радіоспалахом (fast radio burst) – FRB 20240304B. Адже тривав він лише кілька тисячних часток секунди. Але за цей час радіоспалахи виділяють стільки енергії, скільки наше Сонце випромінює за кілька днів.

Спалах локалізували за допомогою радіотелескопу MeerKAT, що розташований у Південній Африці. А потім за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба підтвердили галактику, звідки він прибув.

Ці спалахи досить інформативні, бо містять підказки про газові та магнітні поля між їхнім джерелом та Землею. Кожен з них несе на собі відбиток матерії, через яку пройшов. 

Вважається, що джерелом радіоспалахів є магнетари, тобто надщільні залишки вибухів молодих зірок, з надзвичайно сильним магнітним полем. Швидкий радіоспалах, проходячи крізь простір, взаємодіє з іонізованим газом — плазмою, яка становить більшість видимої матерії у Всесвіті. Це залишає свій відбиток у радіохвилях і можна вирахувати, скільки матерії зустрів спалах, мандруючи Всесвітом. Тому спалахи дозволяють уточнити дані про розподіл матерії у Всесвіті та допомагають картографувати зони магнітних полів.

Вивченням спалаху займалася міжнародна команда, яку очолила Маніша Калеб з Університету Сіднея. Свої висновки вони опублікували в дослідженні.

Вчені визначили, що FRB 20240304B має червоне зміщення – вони зрозуміли це по довжині радіохвиль. Це означає, що спалах стався, коли Всесвіту було лише близько 3 мільярдів років. Це час вчені називають “космічним полуднем”, і тоді Всесвіт формував зірки з найвищою швидкістю – тобто цей час був піком в історії космічного зореутворення. А джерело спалаху FRB 20240304B було активним вже тоді, поки у галактиках формувалися молоді зірки.

“Результати вивчення спалаху показують, що невеликі галактики, де активно утворюються зореподібні явища, можуть містити потужні радіодвигуни. Це відкриття додає новий напрямок для досліджень популяцій та розробки обстежень”, – йдеться у статті.