Site icon Єновини

Загубилося на тисячі років: у Туреччині виявили стародавнє поселення (фото)

У Туреччині археологи виявили залишки поселення римської епохи, що датується IV століттям н. е. Місце розкопок, розташоване в гористій місцевості в провінції Адіяман, може бути частиною загубленого міста Арсамея на Євфраті.

Розкопки, які проводить Управління музею Адіямана, охоплюють територію площею близько 37 акрів. Вчені вже виявили добре збережені кам’яні фундаменти, виноградні преси, цистерни та жорна — ознаки, що вказують на існування великої сільської громади близько 1600 років тому, пише Arkeonews.

За словами Мехмета Алкан, директора музею Адіямана, ці споруди свідчать про існування організованого комплексу з виробництва вина.

“Ми знайшли кілька виноградних пресів, цистерн і жорна. Наявність численних споруд для виробництва вина свідчить про промислове виробництво”, — сказав Алкан.

Музей подав заявку до Регіональної ради Шанлиурфи з охорони культурної спадщини про реєстрацію цього місця як археологічної зони, що підлягає охороні.

Фото: Orhan Pehlül/AA

Дослідники вважають, що, хоча написів і міських стін ще не виявлено, близькість поселення до замку Гергер — місця, історично пов’язаного з древньою Арсамеєю — підкріплює теорію, що воно могло бути одним із її сільськогосподарських форпостів.

Історичні джерела описують Гергер як місце розташування “Арсамеї біля Євфрату”, міста-побратима Арсамеї на Німфайосі поблизу Кахти.

Хоча остаточних доказів, таких як написи чи монети, ще не виявлено, географічні та архітектурні свідчення вказують на тісний культурний та економічний зв’язок між цими двома містами.

Однак археологи застерігають, що перед підтвердженням ідентичності місця необхідні подальші розкопки та аналіз.

Якщо це підтвердиться, відкриття значно розширить відомі межі Арсамеї на Євфраті та проллє нове світло на економічну структуру пізньоримського Близького Сходу.

Виноробні преси та цистерни в Оймаклі ілюструють, як місцеві громади збалансували сільське господарство та торгівлю вздовж стратегічних маршрутів, що з’єднували північну Месопотамію з Анатолійським плато.

Майбутні дослідження, зокрема аналіз залишків у чанах для пресування винограду та петрографічне дослідження будівельних матеріалів, мають на меті перевірити функцію та історичний контекст цього місця.

Незалежно від того, чи це було сільське розширення Арсамеї, чи незалежне римське поселення, ці знахідки є важливим внеском у розуміння життя вздовж Євфрату в пізній античності.

Читати повну версію