Штрафи для українців ростуть як гриби після дощу – складно навіть передбачити, що наступним потрапить під заборону. Ніхто не очікував, але в переліку штрафів та обмежень опинилися навіть дерева. За які зелені насадження тепер можуть оштрафувати, – пояснює «Час Дій».
Закон та заборонені рослини
Згідно матеріалів видання, в останні роки в Україні офіційно визначили перелік дерев і декоративних рослин, висаджування яких вважається небезпечним для місцевих екосистем. Причина проста: ці види швидко витісняють природну флору, змінюють властивості ґрунту, шкодять місцевій фауні й іноді руйнують інженерні споруди.
Які види потрапили до «чорного списку»
Офіційно до переліку інвазійних (чужорідних) видів, заборонених для використання у процесі відтворення лісів, потрапили:
- Айлант найвищий (Ailanthus altissima)
- Аралія маньчжурська (Aralia elata)
- В’яз низький (Ulmus pumila)
- Гледичія колюча (Gleditsia triacanthos)
- Горіх чорний (Juglans nigra)
- Дуб червоний (Quercus rubra)
- Каркас західний (Celtis occidentalis)
- Клен ясенелистий (Acer negundo)
- Маслинка вузьколиста / лох вузьколистий (Elaeagnus angustifolia)
- Павловнія (Paulownia spp.)
- Робінія звичайна / біла акація (Robinia pseudoacacia)
- Черемха пізня (Prunus serotina)
- Ясен пенсільванський (Fraxinus pennsylvanica).
Кого стосується заборона
Суть заходу — обмежити використання цих чужорідних видів під час відновлення лісів та створення полезахисних смуг. Тобто заборона адресована передусім лісогосподарським і відновлювальним роботам, де ці види раніше застосовували як швидко зростальні «рекультиватори». При цьому важлива деталь: дерева, які були висаджені до набрання чинності переліку, масово вирубувати не вимагали. Їхнє усунення не було автоматичною вимогою.
Влада, науковці й лісівники: конфлікт і юридичні нюанси
Урядове Міністерство затвердило перелік навесні 2023 року (наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №184 від 03.04.2023), мотивуючи це необхідністю відновлення стійких до зміни клімату лісів і захисту біорізноманіття. Однак рішення викликало опір лісової галузі. Низка професійних об’єднань і підприємств звернулася до Державної регуляторної служби з претензіями щодо процедур погодження. Як наслідок, процедура затвердження переліку зазнала перевірки регуляторів. Частина юридичних кроків була оскаржена. Через ці процеси в публічному полі виникли суперечки щодо чинності наказу та його практичної реалізації.
Таким чином, заборона на використання певних чужорідних видів дерев має на меті захистити українські ландшафти й зробити відновлення лісів екологічно безпечнішим. Для приватних господарств і садівників головне правило — перевіряти джерела і враховувати місцеві рекомендації. Не всі «модні» швидкорослі дерева підходять для довгострокового озеленення.