Питання анонімності працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), а також обмеження використання засобів зв’язку мобілізованими, викликають жваві дискусії в українському суспільстві. Представник Полтавського обласного ТЦК Роман Істомін в ефірі «Радіо Свобода» роз’яснив логіку цих заходів, посилаючись на питання безпеки та право на приватність.
Людина чи посадовець: чому працівники ТЦК носять балаклави
За офіційною позицією відомства, приховування обличчя військовослужбовцями не є порушенням регламенту, якщо вони мають при собі необхідні документи для виконання службових завдань. Роман Істомін наголосив, що військовий — це насамперед людина, яка може мати особисте бажання захистити себе від небажаної публічності в мережі.
Зокрема, представники ТЦК прагнуть уникнути розповсюдження фото та відео з їхньою участю в соціальних медіа. Це пов’язано з частими випадками фільмування мобілізаційних процесів цивільними особами, що військове керівництво розцінює як чинник додаткового тиску на особовий склад.
Позиція Омбудсмена: невидимі обличчя як перешкода правосуддю
Правозахисна спільнота має інший погляд на використання масок. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше підкреслював, що відсутність можливості візуальної ідентифікації створює проблеми в правовому полі.
За словами представника ТЦК, Омбудсмен наполягає на тому, що анонімність унеможливлює подальше встановлення особи учасника інциденту. Це стає критичною перешкодою під час офіційних розслідувань, коли необхідно чітко з’ясувати обставини конфлікту та встановити ступінь відповідальності кожної зі сторін.
Смартфони та безпека: чому в ТЦК забирають телефони
Окрім приховування облич, поширеною практикою є обмеження користування смартфонами для мобілізованих. У центрі комплектування пояснюють це питаннями безпеки стратегічних об’єктів. Були зафіксовані випадки, коли мобілізовані публікували в мережі кадри збірних пунктів або локацій ТЦК, що розкривало їхнє точне місцеперебування.
Такі дії наражають об’єкти на загрозу ударів, зокрема з використанням дронів. Саме тому ініціатива щодо вилучення телефонів часто виходить від районних ТЦК на місцях. Роман Істомін зазначив, що після подібних інцидентів вільне використання гаджетів визнали небезпечним.
Суспільна дискусія та відсутність системних рішень
Попри аргументи щодо безпеки, ситуація залишається юридично складною. Представник ТЦК розкритикував публічну позицію Дмитра Лубінця, зауваживши, що відкрита критика дій військових не сприяє розв’язанню проблем. Водночас на цей час не запропоновано системного механізму, який би врегульовував баланс між правом військового на анонімність та правом громадянина на прозору процедуру ідентифікації представника влади.
Юридично статус мобілізаційних заходів вимагає від військових пред’явлення документів, проте питання носіння балаклав та вилучення засобів зв’язку продовжує регулюватися переважно внутрішніми розпорядженнями на місцях.