Конфіскація майна за несплату штрафів за порушення мобілізації: що можуть забрати, а що ні

Порушення мобілізаційних правил, зокрема, неявка до ТЦК та СП та несвоєчасне оновлення військово-облікових даних загрожує отриманням штрафу, а його несплата може призвести до конфіскації майна неплатника.

Про те, що з особистого майна громадян можуть вилучити у якості штрафу, про саму процедуру та її суперечливі аспекти пише видання Аnticor.foundation.

Юридична основа

Основою для посилення відповідальності за порушення мобілізаційних правил є Закон України №3696-IX, який набув чинності 19 травня 2024 року (Закон №3696-IX). Він вніс зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Кримінального кодексу, збільшивши штрафи за порушення мобілізаційних правил. Наприклад:

• Стаття 210 Порушення правил військового обліку передбачає штраф 3,400–25,500 гривень
• Стаття 210-1 Порушення законодавства про мобілізацію передбачає штраф 5,100–59,500 гривень.

Якщо штраф не сплачено протягом 15 днів, сума подвоюється, а справа передається до виконавчої служби. Та зі свого боку блокує рахунки порушника, стягує суму штрафу в подвійному розмірі та додатково нараховує витрати на облік правопорушень, визначені Кабміном.

Стягнення насамперед здійснюється як у національній, так і в іноземній валюті, включно з коштами на банківських та інших фінансових рахунках боржника. Якщо таких коштів немає, стягнення здійснюється на інше майно, за винятком того, на яке законом заборонено накладати арешт.

Як проходить процедура конфіскації

Згідно зі статтею 307 КУпАП, штраф необхідно сплатити протягом 15 днів після отримання постанови. Якщо цього не зробити, виконавча служба:

• Блокує банківські рахунки боржника.
• У разі недостатності коштів арештовує інше майно, таке як автомобілі, нерухомість чи побутові речі.
• Подвоює суму штрафу та додає витрати на провадження.

У Постанові є винятки, яке саме майно не підлягає конфіскації. Сюди входять предмети щоденного вжитку (посуд, одяг, дитячі речі), медичні засоби, окремі меблі — одне ліжко на особу і один стіл на родину), один холодильник, телевізор, комп’ютер. Крім цього не можуть конфіскувати житло і земельну ділянку громадянина, якщо вони в нього єдині і борг не перевищує 20 мінімальних зарплат. У разі спільної власності арештують лише частку боржника.

Хто і як може передати конфісковане майно ЗСУ

Конфісковане у боржників майно можуть передати на потреби Збройних сил України згідно з Законом “Про правовий режим воєнного стану”. Відповідне рішення має ухвалити місцева військова адміністрація — усе вилучене мано передається ЗСУ на безоплатній основі, зокрема автомобілів. Це дозволяє армії отримувати ресурси, необхідні для оборони.

Недоліки та юридичні виклики

Юристи вважають, що заходи з конфіскації майна можуть мати негативний вплив на сім’ї, які втрачають житло чи транспорт. Це особливо проблематично для малозабезпечених громадян, які можуть не мати змоги сплатити штрафи. Такі дії можуть викликати соціальну напругу та недовіру до влади. Крім цього Конституція України гарантує право на власність, і конфіскація майна може бути оскаржена в суді. На оскарження постанови ТЦК у суді у громадян є 10 днів. Також помилки в документах чи необґрунтовані звинувачення можуть призвести до несправедливих арештів.

Висновок

Конфіскація майна за несплату штрафів за порушення мобілізаційних правил є суворим, але необхідним заходом у воєнний час. Він забезпечує стягнення штрафів і підтримує ЗСУ, але потребує прозорості та захисту прав громадян. Для уникнення втрати майна важливо своєчасно сплачувати штрафи та знати свої права, включаючи можливість оскарження рішень.