Українцям розповіли, що зміниться для військовозобов’язаних з 1 грудня.
Gро це повідомила партнер юридичної компанії Grain Law Firm Лідія Карплюк у коментарі “ФАКТИ”.
Базові принципи призову залишаються незмінними, однак з’явилися суттєві доповнення щодо правил перетину кордону для військовозобов’язаних та категорій громадян, яким дозволено виїзд за межі країни.
Що зміниться для військовозобов’язаних із грудня 2025 року
Станом на сьогодні жодних кардинальних змін до закону про мобілізацію або постанову Кабміну №560 не внесено, тому чинні норми щодо призову та відстрочок залишаються актуальними.
“Виняток становить лише один аспект – бронювання працівників державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами”, – зазначила юрист.
9 жовтня 2025 року парламент ухвалив законопроєкт про регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, який набирає чинності 4 грудня 2025 року.
Відтепер підприємства оборонно-промислового комплексу та ті організації, які визнані критично важливими для потреб ЗСУ або функціонування економіки, зможуть бронювати військовозобов’язаних, які:
- не мають належним чином оформлених військово-облікових документів;
- не перебувають на військовому обліку;
- не оновили персональні дані (адресу проживання, контактні номери, електронну пошту);
- перебувають у розшуку через порушення норм військового обліку або законодавства про мобілізацію.
Таким чином, бронювання стає можливим навіть для тих, хто порушив правила військового обліку.
Особливості бронювання для порушників
Строк бронювання таких працівників обмежується 45 календарними днями з моменту укладення трудового договору. Така можливість надається не частіше одного разу на календарний рік.
Фактично цей період дається військовозобов’язаному для вирішення всіх питань і усунення порушень облікових вимог.
Водночас короткострокове бронювання не звільняє від адміністративної відповідальності за статтями 210 або 210-1 КУпАП. Порушникам може бути виписаний штраф, який потрібно сплатити за відсутності підстав для оскарження.
Законом також встановлено спеціальний випробувальний термін при працевлаштуванні – не більше 45 днів. Укладання трудових договорів із порушниками військового обліку критичними підприємствами не вважатиметься порушенням законодавства з боку роботодавців.
“Нагадаю, що зараз посадових осіб підприємств притягують до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП. Штраф за таке порушення складає від 34 до 59,5 тисяч гривень”, – зазначила експерт.
Крім того, Кабмін зобов’язаний узгодити свої нормативні акти з цим законом протягом місяця після публікації, тобто до 4 грудня, що збігається з датою набрання чинності.
“Однак поки механізм реалізації ухвалених норм Кабміном не затверджено”, – підкреслила правниця.
Грудень: нові критерії відстрочок для працівників авіації
28 жовтня 2025 року Міноборони затвердило наказ №722, яким визначаються критерії для підприємств оборонно-промислового комплексу, авіабудування та космічної галузі, що мають важливе значення для національної економіки.
Юрист зазначила, що цей наказ встановлює, які підприємства можуть вважатися критично важливими. До них належать організації, що виробляють товари, виконують роботи або надають послуги з розробки, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової й спеціальної техніки, боєприпасів для потреб ЗСУ та інших силових структур.
Підприємство визнається важливим, якщо відповідає хоча б одному з таких критеріїв:
Перебування в процесі виконання:
- державного контракту, укладеного з державним замовником у сфері оборони;
- договору виробництва оборонної продукції за рахунок позабюджетних джерел, зокрема благодійної діяльності;
- договору про виконання оборонних робіт із підприємством, включеним до електронного реєстру учасників відбору та виконавців держконтрактів.
Важливою умовою є те, що обсяг оборонного виробництва становить понад 50% від загального обсягу діяльності підприємства за останній звітний період. Така інформація повинна підтверджуватися державним замовником.
- Отримання фінансової державної підтримки у вигляді грантів відповідно до постанови Кабміну від 8 березня 2024 року №262 щодо розвитку інновацій для потреб оборони.
- Виконання функцій уповноваженого суб’єкта управління об’єктами державної власності, який регулює й координує діяльність таких підприємств.
Якщо підприємство не відповідає цим критеріям, воно все одно може бути визнано важливим за наявності інших ознак:
- Виконання держконтракту з державним замовником у сфері оборони.
- Залучення до виконання держконтракту через зовнішньоекономічні договори.
- Включення до електронного реєстру учасників відбору виконавців держконтрактів.
- Участь у реалізації державних цільових програм в авіабудуванні та космічній діяльності.
- Участь у програмах реформування оборонно-промислового комплексу, розробці нових технологій, нарощуванні виробничих потужностей для оборонної продукції.
- Промислове виробництво товарів і послуг, які використовуються підприємствами ОПК для виготовлення оборонної продукції.
Такі підприємства визначаються на підставі рекомендацій робочої групи, створеної Міноборони, до складу якої входять представники зацікавлених держорганів.
“Рекомендації оформлюються протоколом. Далі на підставі цих протоколів Міноборони ухвалює рішення про визнання підприємств критично важливими”, – пояснила адвокат.
Таким чином, запроваджено додаткове нормативне регулювання для визнання підприємства важливим для національної економіки. Це означає, що ще деякі організації зможуть отримати такий статус і, відповідно, бронювати своїх працівників.
Варто нагадати, що з 1 листопада 2025 року в Україні набрали чинності оновлені правила оформлення й продовження відстрочок від мобілізації.
Після їх упровадження процедура значно спростилася: більшість громадян, які вже мають право на відстрочку, отримують її автоматично, без необхідності особистого відвідування ТЦК або подання заяв і документів вручну.
Які обмеження на виїзд діятимуть у грудні 2025 року
Як і раніше, можливість виїхати за кордон зберігається для чоловіків віком 18-22 років та окремих груп, яким це дозволено за наявності відповідних документів.
У грудні 2025 року ситуація може змінитися. Причина – законопроєкт №14210, поданий до парламенту 14 листопада.
У ньому пропонується запровадити додаткові обмеження для працівників об’єктів критичної інфраструктури, які мають короткострокове бронювання, але порушили правила військового обліку.
У законопроєкті №14210 передбачено:
- тимчасову заборону на виїзд за кордон для працівників критичної інфраструктури, заброньованих на 45 днів, якщо в них є неврегульовані порушення обліку;
- розширення переліку підстав для відмови у перетині кордону;
- посилений контроль за використанням бронювання, щоб його не застосовували для приватних поїздок під час воєнного стану.
Після усунення порушення та отримання оновленого бронювання можливість виїзду буде відновлена – додаткові обмеження припиняться.
У парламенті пояснюють: якщо працівник є ключовим для функціонування держави, він має залишатися в Україні й виконувати свої обов’язки, а не виїжджати за кордон у період війни.
Відстрочка від мобілізації для молоді
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №13574, який передбачає запровадження річної відстрочки від мобілізації для молодих людей, що проходили службу за контрактом під час воєнного стану.
Документ стосується військовозобов’язаних і резервістів віком 18–25 років, які уклали річний контракт в умовах воєнного стану та вже завершили службу. Їм пропонують надати 12 місяців відстрочки після звільнення.
Необхідність таких змін пояснюється тим, що після завершення служби молоді військові автоматично втрачають чинну відстрочку й можуть бути мобілізовані одразу після повторної постановки на військовий облік, навіть до досягнення 25 років.
У парламенті зазначають, що нова норма має забезпечити справедливе ставлення до тих, хто вже виконав свій обов’язок під час війни.
Водночас законопроєкт залишає можливість для добровільного вступу на службу – за власним бажанням молоді, яка відслужила за контрактом в умовах воєнного стану.