Попри руйнування житла та бойові дії, українці продовжують отримувати платіжки за комунальні послуги — навіть там, де будинки знищені, а територія була під окупацією. Про це розповів експерт у сфері ЖКГ, голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
За словами експерта, практика нарахування боргів у знищених будинках або на прифронтових територіях стала масовим явищем. Зокрема, у Кривому Розі у 2022–2023 роках комунальники приносили рахунки за електроенергію до повністю зруйнованого будинку, залишаючи платіжки на паркані.
Схожа ситуація спостерігалася на Харківщині. У Вовчанському районі людей змушували повертатися в небезпечні зони поблизу фронту, щоб самостійно знімати показання лічильників. У разі відмови — виставляли рахунки на тисячі гривень. «Харківобленерго вимагав платити до 8000 гривень, якщо показання не надані», — зазначив Попенко.
Окремою проблемою стали подвійні платіжки для мешканців деокупованих територій. Як стверджує експерт, після звільнення Куп’янська, де протягом кількох місяців діяла російська окупаційна адміністрація, місцеві жителі змушені були сплачувати борги й перед окупантами, і перед українськими компаніями.
«Представники Харківобленерго аргументували це тим, що “дроти — наші”, попри те, що електроенергія надходила з Росії», — повідомив він. Компенсацій або спеціального правового механізму для таких випадків наразі не передбачено.
Після звільнення населених пунктів у Київській, Сумській та Харківській областях, постачальники газу та житлово-комунальні підприємства нараховували плату за період окупації, зокрема — за газ та обслуговування прибудинкової території, хоча фактичне споживання послуг було відсутнє.
Олег Попенко наголошує, що подібні ситуації стали можливими через відсутність дієвого державного контролю. На його думку, органи, що мали б захищати споживачів — НКРЕКП та Держпродспоживслужба — не втручаються у випадки неправомірних дій постачальників.