У Німеччині понад 66% громадян виступають проти соціальних виплат українським біженцям, а 62% – за повернення чоловіків призовного віку в Україну. Уряд Німеччини вже готує зміни, які можуть обмежити виплати Bürgergeld для новоприбулих українців у 2026 році.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Інститутом дослідження громадської думки (INSA) на замовлення Bild. Лише 17% респондентів вважають, що всі українські біженці, які перебувають у Німеччині, мають право на соціальні виплати.
Натомість 66% опитаних відповіли категоричним “ні”. Ще близько 17% не змогли визначитися з відповіддю. Ба більше, 62% німців переконані, що чоловіки призовного віку з України повинні повернутися додому, тоді як лише 18% респондентів вважають, що вони можуть залишатися в Німеччині. Ці цифри свідчать про очевидну втому частини німецького суспільства від наслідків міграційної кризи та високих соціальних витрат держави.
Скільки українці отримують у Німеччині
За даними, у Німеччині щороку приблизно 700 тисяч українців отримують загалом близько 6,3 мільярда євро соціальної допомоги. Водночас лише кожен третій українець із тих, хто проживає в країні, має офіційне працевлаштування. Багато біженців, які приїхали після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, досі не змогли повноцінно інтегруватися на ринок праці – через мовні бар’єри, складність перекваліфікації та нестачу вакансій.
Bürgergeld (дослівно – “гроші для громадян”) – це державна допомога, запроваджена у Німеччині з 1 січня 2023 року. Вона замінила попередню систему Hartz IV і є основною фінансовою підтримкою для працездатних, але тимчасово безробітних осіб. Розмір допомоги для самотньої особи становить 563 євро на місяць, окрім того, держава покриває витрати на житло та медичне страхування.
Згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, міністерство праці Німеччини планує скоротити витрати на соціальну допомогу на 1,5 мільярда євро. Частину цієї економії уряд має намір досягти шляхом скасування Bürgergeld для нових українських біженців. Натомість їм можуть надавати допомогу для прохачів притулку – значно меншу за розміром.
Результати опитування показують зростання скептицизму в німецькому суспільстві щодо політики “держави загального добробуту”. Bild у своєму матеріалі навіть називає нинішню систему “магазином самообслуговування”, натякаючи на зловживання соціальними виплатами.