Прірва у 15 разів: порівняння мінімальних зарплат в Україні та Європі

Станом на січень 2026 року в Європі зберігається колосальний розрив у рівні мінімальних заробітних плат. У той час як мільйони працівників очікували на суттєве підвищення у новому році, третина країн ЄС залишила виплати на рівні липня минулого року, пише Euronews.

Номінальний рейтинг: п’ятірка лідерів та аутсайдери

У Євросоюзі найвищу мінімальну зарплату отримують мешканці Люксембургу — €2 704 на місяць. Загалом групу країн із виплатами понад €2 000 формують також Ірландія (€2 391), Німеччина (€2 343), Нідерланди (€2 295) та Бельгія (€2 112).

На іншому полюсі серед країн ЄС знаходиться Болгарія з показником €620. Якщо ж брати до уваги країни-кандидати на вступ, то найнижчі цифри демонструють Україна (€173) та Молдова (€319).

Середня ланка (від €1 000 до €1 500):

До цієї групи входять Франція (€1 823 — технічно вище ліміту, але нижче топ-групи), Іспанія (€1 381), а також Словенія, Литва, Польща, Кіпр, Португалія, Хорватія та Греція.

Купівельна спроможність: хто насправді “багатший”

Номінальні цифри в євро часто вводять в оману через різну вартість життя. Якщо перерахувати зарплати у стандарт купівельної спроможності (PPS), розрив між країнами суттєво скорочується.

Німеччина стає лідером: за купівельною спроможністю німецька “мінімалка” є найвищою в ЄС (2 157 одиниць), тоді як в Естонії вона найнижча (886 одиниць).

Головний прорив: найбільший стрибок у рейтингу продемонструвала Румунія, піднявшись із 20-го на 12-те місце завдяки відносно низьким цінам на товари та послуги. Також свої позиції зміцнили Північна Македонія, Сербія та Туреччина.

Падіння: навпаки, Чехія та Естонія втратили по 8 позицій кожна, оскільки висока вартість життя в цих країнах “з’їдає” значну частину доходів.

Де зарплати стоять на місці

Попри інфляцію, у таких країнах як Іспанія, Словенія та Естонія мінімальна зарплата не змінювалася протягом усього останнього року (з січня 2025-го). Натомість найбільший прогрес за останні шість місяців (понад 11% росту) показали Болгарія, Угорщина, Литва та Словаччина.

Варто нагадати, що в Європі залишається “клуб п’яти” — Італія, Австрія, Швеція, Данія та Фінляндія, де державна мінімальна зарплата взагалі не встановлена законом, а доходи регулюються колективними договорами.

Експерти ETUI наголошують: ключовим фактором залишається продуктивність праці. Країни з потужними фінансовими та високотехнологічними секторами (як Люксембург чи Німеччина) мають ресурс для вищих виплат, тоді як у східних країнах Європи рівень зарплат все ще намагається наздогнати західні стандарти.