ТЦК відбере багато, але не все: що конкретно конфіскують у “ухилянтів” за порушення мобілізації

В умовах мобілізації в Україні посилюється контроль за виконанням обов’язків громадян з військового обліку. Ухилянти, які ігнорують повістки або не сплачують штрафи, можуть зіткнутися з жорсткими заходами, включаючи арешт майна та банківських рахунків.

Про це повідомляють юристи, посилаючись на чинне законодавство та правозастосовну практику територіальних центрів комплектування (ТЦК).

Докладніше про те, що конкретно конфіскують у “ухилянтів” за порушення мобілізації, повідомляють Факти.

За інформацією адвоката Марини Бекало, порушення правил військового обліку під час дії військового стану карається штрафом від 17 000 до 25 500 гривень. Такі санкції передбачені статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухилянти зобов’язані сплатити штраф пізніше 15 днів із моменту отримання постанови від ТЦК. Якщо ухвала оскаржується, відлік строку починається з дати повідомлення про рішення залишити скаргу без задоволення.

Після сплати штрафу необхідно направити у відповідний ТЦК документ, що підтверджує, — квитанцію або її копію. Недотримання цієї вимоги може призвести до наступних кроків територіального центру.

Якщо штраф не сплачено у встановлений термін, ТЦК передає постанову про стягнення до виконавчої служби. Тоді державний виконавець отримує право накласти арешт на банківські рахунки, а також на рухоме та нерухоме майно ухилянта.

Конфіскація можлива у межах виконавчого провадження і застосовується як міра примусового стягнення.

Арешт майна провадиться на суму, рівну розміру штрафу, а також включає виконавчий збір та витрати, пов’язані з провадженням.

Це може стосуватися як автомобілів, так і нерухомості, якщо інших активів немає або їх недостатньо.

Існує перелік майна, яке не підлягає конфіскації, до нього входять предмети особистого користування, необхідні ліки, меблі в мінімальній кількості, один холодильник, телевізор, персональний комп’ютер, мобільний телефон на кожного члена сім’ї, а також продукти харчування на три місяці.

Винятки стосуються також майна, пов’язаного з релігійною або професійною діяльністю, худоби та сільгоспінвентарю у фермерів, а також транспортних засобів, наданих по інвалідності.

Важливо розуміти, що у разі недостатності коштів, стягнення може бути звернене навіть на нерухомість. Однак, якщо сума боргу не перевищує 160 000 гривень, єдине житло та ділянка під ним захищені від примусового стягнення.

Тільки за більш високих сум і відсутність альтернативних активів можлива конфіскація житла, де проживає боржник.

За словами юриста, насамперед стягнення звертається на інші приміщення чи ділянки, а вже в останню — на основний будинок чи квартиру. Це робиться з метою мінімізувати соціальну напруженість та не порушувати базових прав громадян.

Таким чином, ТЦК в Україні отримують дедалі більше механізмів на ухилянтів. Система штрафів та примусового стягнення посилюється, а конфіскація стає реальним інструментом впливу.