Індекс людського розвитку відстежує прогрес у тривалості життя, освіті та доходах. Після ВВП — це один з найбільш широко використовуваних показників розвитку. Найвищий індекс має Ісландія — там найбільша якість життя.
Про це пише The Economist.
Як зазначає видання, глобальний показник впав у 2020 та 2021 роках — це були перші зниження з моменту початку вимірювання індексу в 1990 році. У 2022 році він дещо відновився. Останній звіт, опублікований 6 травня, показує, що темпи покращення у 2023 році були найповільнішими за всю історію спостережень.
Багаті країни, що не дивно, показують найкращі результати. 97% з них повністю відновили або перевищили свої показники до пандемії, каже Ахім Штайнер з Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй.
Після двох років на вершині рейтингу Швейцарію потіснила Ісландія. Скандинавські країни посідають найвищі місця в більшості рейтингів, що вимірюють якість життя. Очікується, що дитина, народжена в Ісландії сьогодні, проживе довше 82 років і отримає більше 18 років шкільної освіти. Середній дохід на одну особу становить близько 70 000 доларів США.
Після Ісландії в рейтингу йде Норвегія, а далі Швейцарія. На четвертій та пʼятій позиції Данія та Німеччина відповідно.
До слова, Україна посідає в Індексі розвитку людського потенціалу 87 місце, поруч у рейтингу розташувалися Молдова (86 місце) і Еквадор (88 місце). Повний рейтинг — тут.
Індекс не враховує нерівність у межах країн (ООН публікує окремі індекси з цього питання). Рівень життя багатих і бідних громадян може сильно відрізнятися. Багаті американці, як правило, живуть набагато довше, ніж бідні. Але гроші – це не все. Дослідження, проведене вченими з Університету Брауна, опубліковане в квітні, показало, що найбагатші люди в Америці (яка посідає 17-е місце за ІРЛ) мають рівень смертності, подібний до рівня найбідніших північних і західних європейців та більшості східних європейців.
У нижній частині індексу домінують країни Африки на південь від Сахари. Тривалість життя при народженні в Південному Судані, країні з найнижчим рейтингом, становить менше 58 років, середня тривалість навчання – менше шести років, а валовий національний дохід на людину становить лише 688 доларів.
Після десятиліть скорочення розрив між країнами, що розташовані у верхній і нижній частині індексу, збільшується вже чотири роки поспіль. Найбідніші країни світу також зупинилися за іншими показниками. Крайня бідність майже не знизилася з 2015 року. Показники громадського здоров’я знизилися з часів пандемії COVID-19. А з середини 2010-х років темпи економічного зростання в бідних економіках у середньому були повільнішими, ніж у багатших.
Скорочення бюджетів допомоги урядами Америки та Європи погіршить становище бідних країн. Згідно з ІЛР, країни арабського світу, Латинської Америки та Карибського басейну мали найповільніше відновлення рівня життя після пандемії.