Після оголошення жорстких санкцій США проти Ірану у часи першого терміну Дональда Трампа на посаді президента, Росія таємно відправила Тегерану мільярди доларів готівкою. Гроші перевозили потягами, тільки за 4 місяці 2018 року майже п’ять тонн банкнот було відправлено 34 масовими партіями.
Цей цілком робочий канал може бути використаний і зараз, адже Москва дуже зацікавлена у збереженні іранського режиму. Про це йдеться у матеріалі The Telegraph.
Росія таємно відправила Ірану мільярди доларів готівкою
За даними The Telegraph, Росія у 2018 році спрямувала мільярди доларів готівкою до Ірану, аби зберегти режим. Таємна передача близько 2,5 млрд доларів проводилася через російський державний банк Промсвязьбанк лише через кілька днів після того, як Трамп під час свого першого президентського терміну запровадив проти Тегерана жорсткі санкції.
“Майже п’ять тонн банкнот було відправлено 34 масовими партіями протягом чотирьох місяців 2018 року. Згідно з документами, отриманими виданням The Telegraph, кожна партія вантажів – вартістю від 57 до 115 мільйонів доларів – була відправлена між “Промсвязьбанком” на Смирбовській вулиці в Москві та центральним банком Ірану на бульварі Мірдамад у Тегерані. Записи свідчать, що потяги з готівкою з Москви зрештою прибули до Тегерана, і поставки можуть продовжитися сьогодні“, – пише видання.
Інформація про приховані платежі, вважає The Telegraph, демонструє, що стосунки між Москвою і Тегераном – значно глибші і тісніші, ніж вважалося раніше. І РФ, й Іран обходять санкції та традиційні методи оплати, щоб утримати іранський режим на плаву.
“Існують побоювання, що аналогічні платежі можуть здійснюватися й сьогодні, оскільки Іран постачає безпілотники-камікадзе Shahed-136 та балістичні ракети малої дальності Fath-360 на мільярди доларів для підтримки війни Росії в Україні. Російські поставки готівки розпочалися після того, як іранський режим жорстко придушив хвилю протестів щодо економічних труднощів країни у 2018 році“, – йдеться у матеріалі.
Відомо, що “Промсвязьбанк”, який Росія використовувала для обходу санкцій, відправив першу партію готівки 13 серпня 2018 року, лише через тиждень після запровадження Трампом санкцій проти Тегерана. 110 кг готівки на 57,3 мільйона доларів поїздом доправили до порту Астрахань, а потім кораблем через Каспійське море до порту Амірабад, звідки вона знову поїздом прибула до пункту призначення – до Тегерана.
The Telegraph припускає, що передавала Москва готівку купюрами по 500 євро, на це натякає вага та вартість кожної партії (яка, до речі, вказувалася у доларах).
Анна Борщевська, експертка з російської політики на Близькому Сході, розповіла виданню The Telegraph, що ці перекази показали, як Москва знаходить винахідливі способи “підтримати” іранський режим під час кризи.
“Існує думка, що режиму потрібна підтримка. Росія вагатиметься з військовим втручанням, але є так багато інших речей, які вони можуть зробити, щоб підтримати режим“, – каже Борщевська.
Аша Каслберрі-Ернандес, колишня старша радниця з питань Близького Сходу в Державному департаменті США, заявила, що такі грошові поставки дозволили Москві залишатися “у тіні”. На її думку, ці поставки показують, наскільки Кремль зацікавлений у виживанні іранського режиму. Тож на подібні “транші” Москва, ймовірно, пішла “з відчаю”.
“Це балансування між тим, що вони хочуть допомогти Ірану, але не хочуть, щоб люди знали, що вони це роблять. Вони намагаються ховатися, бо припускають, що більша частина міжнародної спільноти – проти іранського режиму та більше за народ“, – каже Каслберрі-Ернандес.
Готівкою Росія могла платити за зброю або фінансувати КВІР
Старша помічниця спецпосланника з питань Ірану президента Джо Байдена Аріан Табатабаї, припустила, що грошові транші з РФ, могли бути не просто “допомогою”, а радше оплатою за широкий спектр військових закупівель або фінансуванням таких організацій, як КВІР (Корпус вартових Ісламської революції).
“Моя перша здогадка — це обладнання та зброя, ракетні системи, або ж компоненти. Враховуючи дуже всеохопні санкції, що діють проти обох країн, і те, що Іран фактично виключено з Swift та інших [банківських] механізмів, я не вважаю особливо дивним, що вони використовували готівку”, – поділилася міркуваннями Табатабаї.
Кремль провів санацію колись приватного “Промсвязьбанку” у 2017 році та одразу перепрофілював його для фінансування оборонного сектору та уникнення санкцій США. Після поглинання, Центральний банк Росії заявив, що ця фінустанова стане “спеціалізованим банком для обслуговування підприємств військово-промислового комплексу”. Керувати банком Кремль поставив сина екскерівника Служби зовнішньої розвідки РФ Петра Фрадкова (після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він потрапив під санкції США та Великої Британії.
Фрадкову-молодшому також закидали причетність до прокремлівських кампаній втручання у вибори в інших країнах. Зокрема, “Промсвязьбанк” співпрацює з молдавським олігархом з кінця 2024 року над випуском барвистих імітаційних банкнот, призначених для забезпечення руху російських грошей по всьому світу, незважаючи на обмеження Заходу. За повідомленнями, банкноти також можна обміняти на криптовалютний токен, запущений минулого року, який продається як стейблкоїн, прив’язаний до рубля, забезпечений депозитами державних банків.
Таємне фінансування Москвою іранського уряду може продовжуватися
Згідно з митними документами, які отримало видання The Telegraph, тонни готівки з “Промсвязьбанка” були доставлені до центрального банку Ісламської Республіки в Тегерані.
Річард Неф’ю, заступник спеціального посланника з питань Ірану за адміністрації Байдена, розповів The Telegraph, що існує “кілька причин”, чому такі платежі можуть здійснюватися, але сказав, що не здивується, якщо вони будуть спробою стабілізувати економіку Ірану.
“Якби ви сказали мені у 2020 році, що іранці постачатимуть Росії ракети та безпілотники, я б сказав, що ви збожеволіли, але тепер ми це бачимо. Я не проти ідеї, що це прямий спосіб, яким російський уряд намагався підтримати іранський уряд. Я б не впав зі стільця через це. У партнерстві та альянсі, які вони намагалися побудувати, було задіяно безліч речей, і допомога в підтримці ріала та зміцненні іранської економіки повністю вписується в це“, – зазначив Неф’ю.
У 2018 році центральним банком Ірану керував Абдольнасер Хемматі. Він пішов з посади у 2021 році. А 31 грудня 2025 року, після відставки тодішнього керівника через масштабні протести, Хемматі повернувся на посаду. І автори матеріалу зазначають, що його повернення “підвищило ймовірність того, що подібні перекази коштів між Росією та Іраном можуть відбуватися знову”.
Коли журналісти запитали у Каслберрі-Ернандес, чи вважає вона, що сьогодні поставки готівки можуть відбуватися у ще більших масштабах, вона відповіла: “Так, якщо говорити про припущення, ці нові протести є безпрецедентними, і Росія сприйме крах нинішнього режиму як серйозну втрату. Це може поставити їх у величезне геополітичне невигідне становище“.
На думку старшого наукового співробітника Вашингтонського інституту Борщевської, мотивацією Москви для надсилання банкнот, ймовірно, було те, що “є набагато більше можливостей, які можна використовувати з готівкою, і які неможливо відстежити”.
Вона також попередила, що ці виплати можуть продовжитися цього року.
“Я б сказала, що Росія надає більше, але це доречно для часу, тому що ми перебуваємо в ситуації, коли іранський режим потребує більшої підтримки порівняно з 2018 роком. Ці протести є найбільшими, які іранський режим бачив за останні роки, ми навіть чули чутки про те, що [аятола] Хаменеї може втекти до Москви. Просто тому, що Росія не надала негайної прямої військової підтримки, легко подумати, що тут нічого не відбувається. Але насправді це далеко не так. Це саме та підтримка, яка нас має турбувати“, – зазначила Борщевська.