Після теракту на греблі Каховської ГЕС, який влітку 2023 року влаштували росіяни, на спустошеній місцевості, на дні колишнього водосховища виріс дивовижний вербний ліс й зараз він переживає свою другу весну.
Науковці Анна Куземко та Олександр Ходосовцев нещодавно повернулися з експедиції й розповіли LB.UA про те, які зміни побачили. Йдеться, що вчені, які досліджують екосистеми, що з’явилися після теракту на дамбі Каховської ГЕС, вимушені пристосовуватись до реалій війни.
За словами професора Херсонського державного університету Ходосовцева, загроза атак дронів стала звичним супутником таких експедицій. Зокрема, FPV-дрони, “мавіки”, а наразі й нові моделі ворожих БпЛА, як-от “Молнія”, що несуть кілограм вибухівки, можуть з’явитися над головою будь-якої миті.
“Цим росіяни нещодавно почали тероризувати села на правому березі Дніпра. Ми навіть жартували, що нічого не варто планувати, поки не відбудеться експедиція в Кам’янську Січ. Бо невідомо, чим вона може закінчитися”, – каже Ходосовцев.
Науковців супроводжують працівники національного парку, озброєні рушницями для збивання дронів. Учасники експедицій змушені носити бронежилети та шоломи. Деякі локації, які ще минулого року були доступні для досліджень, тепер закриті через бойові дії. Але, попри всі виклики, молоді верби продовжують активно рости на звільненому від води дні колишнього водосховища.
Як зазначила Куземко, провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки ім. Холодного, зараз ці дерева досягають шести-семи метрів заввишки.
“В одному місці поблизу Хортиці було таке враження, ніби це якийсь бамбуковий ліс. Верби високі, стрункі, в листі. Дуже потужні. Заходиш в ці хащі, як у щось незвідане, і все – ти вже сам на сам з природою”, – розповідає вона.
Вчених дивує не лише висота цих дерев, але й те, що вони вже почали цвісти – процес, який зазвичай починається лише на п’ятий-сьомий рік життя верби. Це може свідчити про сприятливі умови для швидкого поширення цих рослин, якщо насіння зможе прижитися на ділянках, які довго залишалися затопленими.
Новий лісовий масив також демонструє ознаки формування різноманітних екосистем. Деякі території вже заселені не лише деревами, а й чагарниками, травами, мохами та навіть лишайниками, що вказує на швидкий розвиток біорізноманіття. Проте науковці поки не готові прогнозувати, яким саме буде остаточний вигляд цього нового лісу.
На думку Ходосовцева, можливо, з часом тут утвориться класичний ліс із розрідженими деревами, чагарниками та ліанами, але поки що верболіз лишається дуже густим. Проте він не виключає, що конкуренція за ресурси незабаром призведе до природного відбору, коли слабші дерева почнуть відмирати, створюючи простір для сильніших.
Молоді верби не лише стрімко тягнуться вгору, але й швидко набирають у товщині. У нацпарку “Кам’янська Січ” у Милівській Балці Ходосовцев зафіксував дерева з діаметром стовбура до 8 см, що є значним показником для дворічних рослин. Такі швидкі темпи зростання пояснюються багатими поживними речовинами, які залишилися після відступу води.
Однак навіть такі потужні дерева залежать від погодних умов. Цієї весни заплави залишилися без традиційного весняного водопілля, що може вплинути на їхній подальший розвиток. Поки що вологи, накопиченої за квітень-травень, вистачає, але подальша доля цих молодих лісів залишається непередбачуваною.
Підрив дамби Каховської ГЕС – що відомо
Нагадаємо, у ніч проти 6 червня 2023 року росіяни підірвали дамбу Каховської ГЕС, що спричинило масштабну техногенну катастрофу. Через теракт штучна повінь затопила десятки населених пунктів на правому та лівому берегах річки Дніпро. Загинули люди, вода зірвала тисячі тонн ґрунту разом зі всіма живими істотами, кущами, деревами тощо.
Були розмиті АЗС, хімічні склади, скотомогильники, вигрібні ями. Брудні потоки води потрапили до акваторії Чорного моря. Вже торік еколог Вадим Манюк розповів, що у спустошене водосховище почала прибувати вода, яка назбиралася взимку в верхів’ях Дніпра. Такого не було 65 років.
Також науковці заявили, що через підрив Каховської ГЕС з дна водосховища вийшли назовні токсичні елементи. Вони зазначили, що через те, що частина місцевих жителів досі користується водою з озер, які залишилися після підриву дамби, токсичні елементи можуть загрожувати їхньому здоров’ю.
За словами дослідників, загроза ураженої зони полягає в тому, що з роками ці токсичні елементи накопичуються в рослинах та тілах тварин, які можуть потрапити й в організм людини.