Свобі слова кінець: до Ради внесли жорсткий закон, українців змусять платити компенсації

В Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає внесення змін до Цивільного кодексу. Зокрема, положення документа стосуються поширення інформації у ЗМІ та можуть вплинути на свободу слова, – повідомляє Новини.LIVE

Новий законопроєкт та свобода слова

Група народних депутатів на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком внесли на розгляд проєкт закону № 14057, яким на думку експертів та громадськості може обмежити роботу журналістів та внести під загрозу свободу слова в країні.

Основні пункти з тексту, що викликають занепокоєння:

• Оціночні судження: формально їх не можна спростувати. Але якщо вони подані так, що «принижують гідність чи репутацію», то журналіста чи автора можуть змусити платити компенсацію.
• Презумпція невинуватості: будь-яка інформація про людину до рішення суду може вважатися «недостовірною». Це означає, що матеріали про підозрюваних до вироку можуть легко оскаржувати.
• Право на забуття: людина може вимагати видалення чи приховування інформації про себе, якщо вона «неактуальна» або «втратила суспільний інтерес».

Таким чином, цей законопроєкт посилює юридичну відповідальність за критичні публікації та може поставити під ризик саме існування журналістських розслідувань.

Реакція громадськості

В Інституті масової інформації (ІМІ) впевнені, що законопроєкт №14057 несе ризик цензури й містить надмірно жорсткі вимоги до медіа.

Зокрема, він розширює можливість «попередньої цензури», тобто можливість заборонити публікацію ще до виходу у світ. За оцінкою експертів ІМІ, це класичний приклад prior restraint (попереднє обмеження свободи слова або цензура. — Ред.), який створює загрозу порушення ст. 10 Конвенції з прав людини.

Також законопроєкт пропонує блокування доступу до матеріалу (наприклад, блокування сторінки онлайн-медіа). В ІМІ вважають, що це може призвести до надмірного тиску на медіа з метою видалення контенту, а також до росту самоцензури і зловживань судовими процесами з боку посадовців чи корпорацій.

Крім цього, законопроєкт розширює право на спростування та право на відповідь у медіа. Тобто будь-яка згадка в медіа про особу означає, що ця особа має право на відповідь, якщо на думку особи, в публікації порушено її «особисті права».