Україну чекають важкі осінь та зима: яка мета Путіна

Росія завдала найбільшого удару по Україні від початку повномасштабної війни. У ніч проти 7 вересня армія РФ випустила 810 ударних дронів та 13 крилатих і балістичних ракет. Ворог повернувся до атак на енергетичну інфраструктуру та продовжує тероризувати і вбивати цивільних українців із новою силою. Якою буде осінь та зима 2025–2026 років, чи варто готуватися до тривалих відключень світла внаслідок атак, як часто Росія зможе наносити потужні удари і чого очікувати далі — розповів Олег Жданов, пише ТСН.ua.

За його словами, головною особливістю останнього комбінованого ракетно-дронового удару стала масовість.

“Я згадав Другу світову війну. Коли Сталін віддав наказ перевезти економіку на військові рейки, навіть меблеві фабрики почали робити літаки. Пілоти в деяких частинах були шоковані, коли побачили під обшивкою літака дерев’яні каркаси, зроблені на цих фабриках. Приблизно те ж саме відбувається сьогодні в Росії. Потужність виробництва просто вражаюча. Вони збирають ці дрони, і масовістю можуть просто задавити”, — каже Жданов.

За його словами, російська армія ніколи не ставила українську енергетику поза пріоритетними цілями. Це один зі способів тиску на цивільне населення.

“Вони розуміють, що навіть якщо гіпотетично переб’ють всю нашу армію, знову хтось піде воювати. Політично Україна не погодиться на умови. Тому треба формувати суспільну думку через тиск на цивільних. Звідси такі масовані нальоти, така географія цілей — від приватних будинків до об’єктів енергетики. А масовістю вони можуть покрити більшу частину переліку цих об’єктів”, — пояснює Жданов.

Те, чи українці залишаться без світла взимку, залежить від щільності та витривалості протиповітряної оборони (ППО).

“Позавчора вночі (7 вересня) було так багато дронів, що о четвертій ранку, коли прилетіли крилаті ракети, крім кулеметів більше нічого не працювало. Все вже було вистріляно. Влучання в Кабінет міністрів могло статися через нестачу засобів ППО”, — каже Жданов.

Надалі ситуація з можливими відключеннями світла залежатиме від інтенсивності атак та здатності Росії накопичувати дрони. Водночас РФ продемонструвала технічну спроможність випустити понад 800 безпілотників за одну ніч.

“Для них це можлива цифра — ось що головне в цьому нальоті. Зазвичай о 8–10 вечора ми читаємо перші повідомлення про пуски дронів. Але ніхто не може передбачити, чи зупиняться вони, чи кількість дронів наросте до 200, 400 або 800. Ось у чому проблема. Вони показали технічну спроможність випустити таку кількість дронів. Для нас це дуже погано”, — підкреслює Жданов.

Україну чекає важка осінь і зима, ймовірно з відключеннями електрики через російські удари. Це підтверджує і остання атака РФ у ніч проти 8 вересня по Трипільській ТЕЦ у місті Українка на Київщині.

“ТЕЦ знову під ударом не просто так. Вони розуміють, що вибивання теплових і гідроелектростанцій призводить до зупинки атомних енергоблоків. Атомні блоки не зможуть працювати без теплових і гідроелектростанцій, бо не здатні реагувати на різкі зміни навантаження в мережі”, — пояснює експерт.

За його словами, армія РФ, ймовірно, здатна завдавати масованих комбінованих ударів кілька разів на тиждень, хоча точний прогноз складно зробити через різні оцінки потужності російського виробництва.

“Від цього залежить здатність накопичувати дрони для ударів. За даними Вадима Скібіцького, періодичність масових ударів може становити 6–8 діб. Залишимося на цій цифрі”, — каже Жданов.

Він додає, що головна проблема російських ударів — велика кількість повітряних цілей.

“Коли один, два або п’ять „Шахедів“ йдуть на ціль, половину зб’ють, а решта не завдає великої шкоди. Але коли йде 20–30 дронів один за одним, перший влучає — і всі наступні посилюють шкоду, поширюють пожежу і руйнування. Навіщо РФ дорогі ракети, якщо можна китайськими дронами наносити масовані удари”, — пояснює Жданов.

Він нагадав, що Україна витратила десятки мільярдів гривень на захист енергетичних об’єктів від атак РФ. Останні удари можуть стати перевіркою ефективності захисту та сигналом того, чого чекати далі.

“Трипільська ТЕЦ може стати лакмусовим папірцем. Від станції залежить електропостачання Київської області і частини Києва. Наскільки вона захищена — кевларові сітки, бетонні споруди, які приймають перший удар ракети, захищаючи трансформатори та розподільні вузли. Відкритої інформації про ефективність захисту немає. На це виділяли сотні мільйонів, якщо не мільярди гривень”, — зазначає експерт.