Дослідження показують, що подовження інтервального голодування може поліпшити метаболізм, сприяти відновленню клітин і, можливо, навіть подовжити життя. Однак дієтологи попереджають, що пропуск прийомів їжі не є панацеєю і може бути ризикованим для людей із супутніми захворюваннями.
Про це пише BBC.
Інтервальне голодування зводить прийом їжі до короткого щоденного проміжку часу — зазвичай до восьми годин, залишаючи приблизно 16 годин без їжі. Інші варіанти дієти з обмеженням часу, наприклад план 5:2, передбачають скорочення калорій у певні дні, а не години.
Дослідження такого типу викликає серйозне занепокоєння. Проаналізувавши дані понад 19 000 дорослих, науковці з’ясували: ті, хто обмежував час прийому їжі менш ніж вісьмома годинами на день, мали більш ніж удвічі вищий ризик смерті від серцево-судинних захворювань (хвороб серця та судин), порівняно з тими, хто харчувався упродовж 12−14 годин.
Підвищений серцево-судинний ризик означає, що, виходячи зі стану здоров’я, способу життя та медичних даних людини, вона має більшу ймовірність, ніж інші учасники дослідження, розвинути серцеві проблеми, такі як інфаркт або інсульт.
Ануп Місра, провідний ендокринолог також проаналізував переваги й ризики інтервального голодування. За його словами, з позитивного боку, численні дослідження свідчать, що воно може сприяти зниженню ваги, покращенню чутливості до інсуліну, зниженню артеріального тиску, оптимізації ліпідного профілю та навіть виявляти протизапальні властивості.