Під східною частиною Африки земна кора стоншилася настільки, що розділення континенту може прискоритися. Геологи виявили критичні зміни в зоні розлому Туркана, де в майбутньому може утворитися новий океан.
Про це пише Raketa.hu .
Дослідники Колумбійського університету проаналізували сейсмічні дані, щоб з’ясувати, що відбувається під поверхнею Східної Африки. Особливу увагу вони приділили рифту Туркана, який простягається на сотні кілометрів територією Кенії та Ефіопії.
Результати показали, що товщина земної кори в центральній частині системи розломів становить лише близько 13 кілометрів. Водночас у сусідніх районах вона перевищує 35 кілометрів.
Ця різниця має вирішальне значення для подальшого розвитку розлому. Коли товщина континентальної кори зменшується до 15 кілометрів, гірські породи настільки слабшають, що процес розтягування та розриву може прискорюватися.
За висновками науковців, рифт Туркана вже досяг цієї стадії. Це означає, що подальше розходження частин континенту стає практично неминучим.
Проте йдеться не про раптовий розкол Африки. Наступні великі зміни можуть відбутися лише через кілька мільйонів років.
У міру подальшого стоншення земної кори магма з глибин Землі зможе підніматися до поверхні. Після застигання вона поступово утворюватиме нове океанічне дно.
У деяких районах Східної Африки цей процес уже розпочався. Згодом басейн, який виникне внаслідок розходження континентальних мас, може заповнитися водами Індійського океану.
Утім, геологічні зміни в районі Туркана мають значення не лише для майбутнього Африки. Ця територія давно привертає увагу дослідників походження людини завдяки численним скам’янілостям ранніх людських предків.
Нові дані дозволяють інакше пояснити, чому саме тут збереглося так багато давніх решток. Науковці припускають, що причиною могли бути особливі геологічні умови, а не виняткова роль регіону в житті наших предків.
Близько чотирьох мільйонів років тому стоншення земної кори спричинило прискорене накопичення осадових порід у Турканській улоговині. Саме ці процеси, на думку дослідників, створили сприятливі умови для збереження скам’янілостей і слідів давнього живого світу.