Звичайний перегляд супутникових знімків допоміг виявити в австралійській глибинці сліди падіння метеорита, який залишив у землі величезну воронку. Майже ідеальне коло діаметром 260 метрів привернуло увагу геолога Артура Хікмана, а подальші дослідження показали, що під його поверхнею збереглися ознаки зіткнення Землі із залізним космічним тілом.
Про це пише The Times of India .
Незвичайну структуру в Західній Австралії виявили ще в липні 2007 року. Артур Хікман, який працював у Геологічній службі Західної Австралії, переглядав зображення місцевості в Google Earth, коли помітив утворення майже правильної круглої форми.
Знахідка отримала неофіційну назву «кратер Хікмана». Її діаметр становить приблизно 260 метрів, що робить структуру відносно невеликою порівняно з багатьма іншими відомими ударними кратерами.
Водночас Australian Geographic назвав її найновішою виявленою метеоритною кратерною структурою Австралії.
Дослідники припустили, що воронка утворилася після падіння космічного тіла діаметром близько 10 метрів. За їхніми оцінками, удар міг утворити кратер завглибшки приблизно 80 метрів.
Вік утворення оцінюють у 10–100 тисяч років. Геологи віднесли його до пізнього плейстоцену, зокрема на підставі того, як південний край кратера перекриває сусідній струмок.
Однак сама форма воронки та результати початкових польових досліджень не дозволяли остаточно встановити її походження.
Щоб перевірити припущення про падіння метеорита, у 2012 році Геологічна служба Західної Австралії спільно з компанією Atlas Iron провела бурові роботи в районі знахідки.
Фахівці дослідили породи під поверхнею кратера та отримали зразки для хімічного аналізу. Саме їхній склад став вирішальним аргументом на користь метеоритного походження структури.
У зразках виявили співвідношення елементів платинової групи, значно ближче до характерного для метеоритів, ніж для звичайної континентальної земної кори.
Крім того, дослідники зафіксували високу концентрацію нікелю. Це вказувало на те, що космічне тіло, яке утворило кратер, могло бути залізним метеоритом.
Науковці пояснюють, що саме залізні метеорити найчастіше утворюють невеликі прості ударні кратери такого типу.
Хоча серед метеоритів, які падають на Землю, переважають кам’яні хондрити, об’єкти такого розміру зазвичай руйнуються ще під час проходження атмосфери.
Дослідники також припускають, що космічне тіло, яке залишило кратер Хікмана, могло бути достатньо малим, щоб помітно сповільнитися в земній атмосфері перед зіткненням із поверхнею.
За словами науковців, буріння в кратері Хікмана, ймовірно, стало першим науковим бурінням простого ударного кратера діаметром менш як один кілометр в Австралії та інших регіонах.