Українцям із боргами за аліментами та іншими невиконаними фінансовими зобов’язаннями стане складніше приховувати гроші на банківських рахунках. З 23 жовтня виконавці зможуть швидше отримувати інформацію про кошти боржників через автоматизовану систему, а за наявності відкритого виконавчого провадження гроші можуть стягнути без нового звернення до суду.
Про це свідчить закон №4833-IX , основна частина якого набуває чинності 23 жовтня 2026 року.
Нові правила передбачають цифровізацію виконавчого провадження та автоматизовану взаємодію виконавців із банками, фінансовими установами й державними реєстрами.
Міністр юстиції Денис Маслов пояснив, що завдяки новому механізму виконавці зможуть значно швидше знаходити банківські рахунки людей, які мають непогашені борги.
Якщо щодо боржника вже відкрито виконавче провадження, інформацію про його рахунки можна буде отримувати в автоматизованому режимі.
Це стосується й грошей, які людина зберігає в інших банках. Відкриття додаткового рахунку не гарантуватиме, що виконавець не виявить коштів, на які можна звернути стягнення.
Водночас запровадження нових правил не означає, що з 23 жовтня банки почнуть автоматично списувати гроші з карток усіх українців.
Для примусового стягнення необхідні відповідний виконавчий документ та відкрите виконавче провадження.
Якщо ці умови виконані, виконавцю не потрібно повторно звертатися до суду лише для того, щоб знайти банківський рахунок боржника та стягнути з нього кошти.
Після отримання інформації про рахунки на гроші можуть накласти арешт. Надалі в межах виконавчого провадження кошти можуть перерахувати на погашення заборгованості.
Новий механізм стосуватиметься не лише боржників за аліментами.
Примусове стягнення може застосовуватися також до інших фінансових зобов’язань, за якими існують належні виконавчі документи. Зокрема, йдеться про борги за судовими рішеннями, окремі штрафи та майнові зобов’язання.
При цьому сама наявність простроченого кредиту ще не дає підстав для негайного примусового списання грошей із банківської картки.
Окремі обмеження діють щодо суми, якою боржник може користуватися під час воєнного стану.
Фізична особа, чиї рахунки арештовані, має право визначити один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій у межах двох мінімальних заробітних плат на місяць.
У 2026 році мінімальна зарплата становить 8647 гривень. Відповідно, встановлений ліміт видаткових операцій на такому рахунку становить 17 294 гривні на місяць.
Щоб скористатися цією можливістю, боржник повинен звернутися до виконавця із заявою про визначення відповідного рахунку.
Водночас це не означає автоматичного звільнення зазначеної суми від усіх видів стягнення. Йдеться про право здійснювати видаткові операції в установлених межах за визначеним рахунком.
Розмір коштів, які можуть стягнути на погашення заборгованості, залежить від суми боргу, вимог виконавчого документа та встановлених законом обмежень.
Для боржників за аліментами автоматизований обмін інформацією з банками означатиме швидший пошук рахунків, на яких можуть перебувати кошти для погашення заборгованості.
Якщо виконавець виявить такі рахунки, на гроші можуть накласти арешт і надалі спрямувати їх на виконання відповідного рішення.
Інша ситуація виникає, коли людина не сплачує, а отримує аліменти.
Законодавство передбачає захист окремих видів виплат від примусового стягнення. Тому кошти, які мають захищене законом призначення, не можна автоматично прирівнювати до звичайних заощаджень боржника.
Одержувачам таких виплат варто зберігати документи та банківські виписки, які підтверджують походження грошей.
Вони можуть знадобитися, якщо рахунок арештували й виникла необхідність підтвердити, що певні надходження не підлягають стягненню.
При цьому арешт банківського рахунку та фактичне списання грошей є різними процедурами.
Арешт обмежує можливість власника користуватися коштами в межах визначеної суми. Списання передбачає фактичне перерахування грошей для погашення заборгованості.
Тому повідомлення банку про арешт рахунку саме по собі ще не означає, що всі гроші з картки вже списані.
За словами міністра юстиції Дениса Маслова, після набрання чинності новими правилами виконавці зможуть швидше отримувати інформацію про рахунки боржників завдяки автоматизованій взаємодії з банками та іншими фінансовими установами.