Звичайні кроти допомогли археологам виявити залишки середньовічного маєтку, який століттями залишався прихованим під луками поблизу бельгійського міста Дамме. Тварини винесли на поверхню тисячі фрагментів цегли, кераміки та інших предметів, завдяки яким дослідники змогли встановити місце розташування давньої споруди без масштабних розкопок.
Про це пише Arkeonews .
Незвичайне відкриття зробили дослідники Гентського університету в природному заповіднику історичного регіону Звін. У Середньовіччі ця територія була пов’язана з портовим містом Брюгге, а навколишні землі займали укріплені маєтки.
Багато таких садиб будували на підвищених ділянках, які оточували наповненими водою ровами. Згодом частина споруд зникла через сільськогосподарську діяльність, забудову та зміни місцевого ландшафту.
Деякі залишки середньовічних будівель збереглися під луками, де археологічні предмети майже не потрапляють на поверхню через відсутність оранки.
Проте кроти, прокладаючи підземні тунелі, постійно виштовхують невеликі порції ґрунту назовні. Якщо їхні ходи проходять крізь археологічні шари, разом із землею на поверхні опиняються фрагменти стародавніх предметів.
Саме цю особливість вирішили використати бельгійські дослідники.
На території поблизу Дамме вони обстежили 814 кротовин. Координати кожного горбка визначили за допомогою GPS, після чого землю просіяли через дрібне сито.
Археологічні предмети знайшли у 421 кротовині. Загалом дослідники зібрали 2810 фрагментів загальною вагою понад два кілограми.
Більшість знахідок становили залишки будівельних матеріалів. Серед інших предметів виявили кераміку, металеві вироби та природний камінь.
Особливу увагу археологів привернула ділянка, де кількість знахідок була найбільшою.
Під землею в цьому місці простежувалася прямокутна структура розміром приблизно 10 на 8 метрів.
Геофізичне дослідження виявило під поверхнею відповідну аномалію, а аналіз ґрунту підтвердив значне скупчення цегляних відкладень.
Сукупність цих даних дозволила дослідникам припустити, що під травою збереглися залишки масивної цегляної брами середньовічного маєтку.
Інші особливості рельєфу допомогли відтворити можливе планування колишньої садиби.
Зокрема, дві паралельні підземні аномалії, які перетинали рів, можуть бути слідами конструкції для переходу через нього.
Також археологи зафіксували видовжене заглиблення, що вело до споруди. Його розглядають як можливий залишок під’їзної дороги.
Вік знайденої кераміки свідчить, що маєток використовували в період із XII до XV століття. Найбільша частина предметів належить до XIII–XIV століть.
Дослідження дозволило уточнити й відомості про історію цієї місцевості.
На карті 1574 року, створеній фламандським картографом Пітером Пурбусом, поблизу Дамме позначені два об’єкти, оточені ровами.
Нові археологічні дані свідчать, що принаймні один із них раніше мав масивну вхідну споруду. На момент створення історичної карти вона вже була покинутою.
Використання кротовин для пошуку давніх предметів відоме як «археологія кротових горбків». Цей підхід раніше застосовували на інших археологічних об’єктах у Бельгії та за її межами.
У Дамме дослідження ґрунту, винесеного кротами, поєднали з геофізичними вимірюваннями, історичними картами, аерофотознімками та фотографіями з дронів.
Завдяки цьому археологи змогли дослідити приховані під луками споруди без проведення традиційних масштабних розкопок.
Дослідник Гентського університету Ян Верліфден зауважив, що кроти можуть завдавати чимало клопоту власникам садів, але їхні підземні ходи водночас відкривають археологам доступ до відомостей про середньовічне минуле.
Водночас науковці наголосили, що йдеться про використання природної активності тварин, а не про їхнє спеціальне заселення на території історичних пам’яток. Прокладання кротами підземних тунелів також може пошкоджувати поховані археологічні залишки.