До нового складу Державної думи Росії, за попередніми даними, увійдуть 49 учасників війни проти України. Водночас партія «Єдина Росія» претендує на рекордні 355 із 450 депутатських мандатів, що забезпечить їй конституційну більшість у нижній палаті російського парламенту.
Про це пише The Guardian .
Перші після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну вибори до Держдуми завершилися попередньою перемогою партії «Єдина Росія», яка підтримує президента Володимира Путіна.
За оприлюдненими попередніми результатами, партія отримує 355 депутатських мандатів. Загалом у нижній палаті російського парламенту передбачено 450 місць.
Такий результат перевищує попередній рекорд «Єдиної Росії», встановлений на виборах 2016 року, коли партія здобула 343 мандати.
Для конституційної більшості в Держдумі необхідно щонайменше 300 голосів. За умови підтвердження попередніх результатів «Єдина Росія» матиме на 55 депутатських місць більше за цей поріг.
Окремою особливістю нового складу парламенту стане присутність росіян, які брали участь у війні проти України.
Генеральний секретар «Єдиної Росії» Володимир Якушев спочатку повідомив про ймовірне обрання 86 учасників так званої спеціальної військової операції.
Згодом він уточнив цю цифру, заявивши, що до Держдуми, за попередніми підрахунками, проходять 49 таких кандидатів.
Якушев назвав їхнє обрання суттєвим внеском у формування нового складу російського парламенту.
Речник президента РФ Дмитро Пєсков також прокоментував попередні результати голосування.
Він заявив, що показники «Єдиної Росії» нібито свідчать про високий рівень підтримки Володимира Путіна російським суспільством.
За словами Пєскова, результати виборів демонструють згуртованість населення навколо глави держави.
Путін перебуває при владі з 2000 року, обіймаючи посади президента та прем’єр-міністра Росії.
Водночас проведення голосування на окупованих Росією українських територіях викликало засудження з боку західних урядів.
Представники західних держав назвали такі вибори фікцією та не визнали голосування на окупованих територіях України.
Критика також стосувалася обмеження участі опозиційних політичних сил у виборчому процесі.
Зокрема, за місяць до голосування Верховний суд Росії заборонив участь у виборах партії «Яблуко», яка виступає проти війни.
Це рішення позбавило партію можливості брати участь у парламентських виборах і представляти своїх виборців у новому складі Держдуми.
Глава дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас розкритикувала проведення виборів у Росії та назвала їх черговим серйозним ударом по російській демократії.
У своєму дописі в соціальній мережі X вона заявила, що Кремль придушував інакодумство та не допустив міжнародних спостерігачів до виборчого процесу.
За оцінкою Каллас, за таких умов у Росії залишилася лише видимість демократичних процедур.
Усі інші партії, які за попередніми результатами отримують представництво в новому парламенті, також підтримують російську війну проти України.
Друге місце за кількістю мандатів посідає Комуністична партія РФ, яка претендує на 40 депутатських крісел.
Ліберально-демократична партія Росії отримує 25 мандатів, а партія «Нові люди» — 20.
Водночас у Чечні відбулося голосування, за підсумками якого глава республіки Рамзан Кадиров, за повідомленнями, був переобраний, отримавши понад 99% голосів.
Голова Центральної виборчої комісії РФ Елла Памфілова повідомила, що після підрахунку 95% бюлетенів «Єдина Росія» набрала 57,83% голосів.
Це перевищує результат партії на попередніх парламентських виборах 2021 року, коли вона отримала 49,8% голосів.
Памфілова подякувала виборцям, заявивши, що вони не піддалися психологічному тиску.
Вибори до російської Держдуми відбулися на тлі припущень про можливе оголошення нової масштабної мобілізації в Росії восени. Такі припущення пов’язують із прагненням Кремля збільшити ресурси для продовження війни проти України, однак рішення про нову мобілізацію у наведених повідомленнях не підтверджене.