Під час розкопок стародавнього святилища в Італії археологи виявили фрагмент теракотової жіночої голови, яка колись прикрашала дах храму. Дослідники пов’язують знахідку з етруською богинею Уні, яку в давнину ототожнювали з римською Юноною та грецькою Герою.
Про це пише Arkeonews .
Незвичайний артефакт знайшли в археологічному комплексі Піргі, розташованому на Тірренському узбережжі поблизу сучасного італійського міста Санта-Севера.
Цього року дослідники та студенти Римського університету «Сапієнца» відновили розкопки поблизу Храму Б, який був частиною великого релігійного комплексу етрусків.
Саме неподалік цієї споруди археологи виявили фрагмент жіночого обличчя, виготовлений із теракоти.
Знахідка виявилася частиною антефікса — декоративного елемента, який у давнину встановлювали вздовж краю черепичного даху.
Такі прикраси мали вигляд рельєфних зображень людських облич, міфологічних персонажів або інших декоративних фігур.
Виявлений фрагмент дослідники ідентифікували як зображення Уні — однієї з найважливіших богинь етруської релігії.
Подібні теракотові жіночі голови археологи вже знаходили поблизу Храму Б. Однак нова знахідка має особливе значення завдяки місцю та археологічним обставинам її виявлення.
Уні посідала важливе місце в релігійних уявленнях етрусків, які населяли частину Апеннінського півострова до поширення римського панування.
Її традиційно пов’язували зі шлюбом і жіночою сферою життя, проте культ богині мав і ширше значення.
Історичні свідчення вказують на її зв’язок із політичною владою та захистом громади.
Згодом Уні почали ототожнювати з римською Юноною та грецькою Герою, які також посідали важливе місце у відповідних релігійних традиціях.
У святилищі Піргі культ Уні був тісно пов’язаний із фінікійською богинею Астартою.
Цей зв’язок свідчить про культурні та релігійні контакти між етруськими й фінікійськими громадами Середземномор’я.
Храм Б, поблизу якого знайшли теракотове обличчя, збудували наприкінці VI століття до нашої ери.
Святилище належало до релігійного комплексу, пов’язаного з етруським містом Каере, на місці якого нині розташоване італійське Черветері.
Особливо важливі свідчення про призначення храму археологи отримали ще у 1964 році.
Тоді в Піргі виявили три тонкі золоті таблички зі стародавніми написами. Дві з них містили тексти етруською мовою, а третя — фінікійською.
Написи пов’язують із Тефаріє Веліанасом, правителем або головним магістратом Каере.
У текстах міститься присвята, у якій етруська богиня Уні співвідноситься з фінікійською Астартою.
Золоті таблички стали одним із головних доказів того, що в релігійному житті Піргі перепліталися традиції різних народів Середземномор’я.
Нині ці артефакти зберігаються в Національному етруському музеї «Вілла Джулія» в Римі.
У давнину Піргі виконував функцію порту міста Каере. Завдяки розташуванню на узбережжі він був важливим місцем контактів між місцевим населенням та іншими середземноморськими громадами.
За десятиліття археологічних досліджень на території Піргі виявили залишки храмів, інших священних споруд і значну кількість архітектурних прикрас із теракоти.
Новий фрагмент жіночого обличчя знайшли поблизу Храму Б, релігійне призначення якого підтверджують золоті таблички з етруськими та фінікійськими написами.