Краплі води на склі з’являються, коли тепле вологе повітря в кімнаті стикається з холодною поверхнею вікна. Якщо це повторюється щодня, проблема може бути не лише у звичках мешканців, а й у слабкій вентиляції, поганому утепленні або містках холоду.
Про це пише уряд Великої Британії.
Найчастіше конденсат з’являється взимку, коли температура скла значно нижча за температуру повітря в кімнаті.
Волога накопичується не лише на вікнах. Її також можна помітити в кутах приміщень, на стелі та за меблями біля зовнішніх стін.
Додаткову вологу в квартирі створюють звичайні побутові справи — приготування їжі, душ, прання та сушіння одягу.
Під час готування варто вмикати витяжку, а після душу забезпечувати вентиляцію у ванній кімнаті.
Двері до кухні та ванної краще тримати зачиненими, щоб вологе повітря менше поширювалося іншими кімнатами.
Допомагає і регулярне коротке провітрювання. На кілька хвилин можна повністю відкривати вікна, щоб швидко замінити вологе повітря свіжим.
Вентиляційні отвори при цьому не варто перекривати.
Якщо після встановлення нових вікон або утеплення будинку конденсату стало більше, потрібно перевірити роботу вентиляції.
Меблі також краще не ставити впритул до холодних зовнішніх стін.
Невеликий проміжок дає повітрю циркулювати та зменшує накопичення вологи в холодних кутах.
Контролювати ситуацію можна за допомогою гігрометра.
Для житлових приміщень рекомендують підтримувати відносну вологість приблизно на рівні 30–50%. Якщо вона постійно вища, може знадобитися осушувач повітря.
Мокрий одяг краще сушити у добре провітрюваному місці, оскільки під час висихання він віддає значну кількість вологи у повітря.
Воду зі скла та рам бажано витирати, однак це прибирає лише наслідок, а не причину появи конденсату.
Якщо разом із вологою з’явилися темні плями, запах затхлості або пліснява, варто перевірити вентиляцію, стан вікон, утеплення та можливі протікання.
Тривале перебування у вологих приміщеннях із пліснявою пов’язують із підвищеним ризиком респіраторних симптомів, алергії та астми.