Олександр Сирський заявив, що в першій половині 2026 року українська армія отримувала лише 15–20% від необхідного обсягу ресурсів за основними напрямами забезпечення. Відповідальність за нестачу техніки та боєприпасів він поклав на Михайла Федорова, який у той період очолював Міністерство оборони.
Про це пише LB.ua .
Про проблеми із забезпеченням військ Сирський розповів 23 вересня. За його словами, дефіцит стосувався не окремого виду озброєння, а одразу кількох категорій ресурсів, необхідних для бойових дій і роботи підрозділів на передовій.
Серед того, чого, за твердженням Сирського, бракувало військовим, він назвав боєприпаси, наземні роботизовані комплекси, пікапи, багі та мотоцикли. Відповідаючи на запитання про причини такого забезпечення, він вказав на тодішнього міністра оборони Михайла Федорова.
Особливу увагу Сирський приділив наземним роботизованим комплексам. Він заявив, що в першому півріччі їхня нестача була критичною, оскільки ці машини виконують завдання на небезпечних ділянках фронту та допомагають зменшувати ризик для військовослужбовців.
За словами Сирського, на 2026 рік було затверджено план військової кампанії, який передбачав низку операцій. Частину з них належало провести обов’язково, а рішення щодо інших залежали від того, як розвиватиметься ситуація на фронті.
Нестача ресурсів, як стверджує Сирський, ускладнювала виконання цих планів. Найгостріше проблему він пов’язав із ризиком втрат серед особового складу, особливо тоді, коли замість роботизованої техніки завдання доводилося виконувати військовим.
«На 26-й рік був затверджений план кампанії. Був спланований ряд операцій, частина з яких була обов’язковою. Частину планувалося проводити відповідно до обстановки, яка могла скластися», — пояснив Сирський.
Він додав, що дефіцит наземних роботизованих комплексів у першій половині року створював серйозні труднощі для виконання запланованих завдань. Водночас конкретної кількості операцій, на які вплинула нестача техніки, Сирський не назвав.
За його словами, зона ураження на фронті сягає приблизно 30 кілометрів. Це ускладнює доставку необхідного майна та інших ресурсів до підрозділів, які перебувають на небезпечних ділянках.
Сирський зазначив, що близько 60% логістичних завдань виконують за допомогою наземних роботизованих платформ. Таку техніку використовують, зокрема, для доставки необхідних ресурсів, щоб зменшити кількість військовослужбовців, яким доводиться працювати в зоні ураження.