Міністерство фінансів відклало на кінець року фінансування більшості капітальних видатків, зокрема 39 мільярдів гривень на укриття в школах і лікарнях та захист енергетичних об’єктів. Водночас уряд шукає додаткове міжнародне фінансування: за словами міністра фінансів Сергія Марченка, без нього можуть виникнути труднощі з виплатою пенсій і зарплат, а фінансування цих потреб через емісію гривні створить ризики для курсу та цін.
Один день війни нині коштує Україні близько 190 мільйонів доларів. Для порівняння, у 2022 році щоденні витрати оцінювали у 116 мільйонів доларів. Державні доходи не зростають такими самими темпами, тому дедалі більшу частину потреб доводиться покривати за рахунок міжнародної допомоги та запозичень.
У проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачено понад 7 трильйонів гривень видатків. Найбільша стаття — національна безпека й оборона, на яку планують спрямувати майже 5 трильйонів гривень, тобто понад дві третини всіх витрат.
На соціальний захист, зокрема пенсії та різні види допомоги, передбачено понад пів трильйона гривень. Ще трохи менше ніж пів трильйона планують витратити на обслуговування державного боргу.
Власні ресурси бюджету в матеріалі оцінюють приблизно у 3,7 трильйона гривень. Різницю між ними та запланованими видатками — близько 4,3 трильйона гривень — уряд розраховує покрити переважно завдяки зовнішньому фінансуванню.
Водночас надходження до бюджету залежать від стану економіки, на яку впливають російські обстріли. За наведеними даними, цього року Мінфін очікує недоотримати близько 70 мільярдів гривень податків. Додатковий тиск на ціни створюють дорожче пальне та пошкодження інфраструктури.
На наступний рік Україні бракує підтвердженого фінансування на десятки мільярдів доларів. Марченко назвав непокриту потребу в розмірі 32,6 мільярда доларів. За даними сюжету, міжнародні партнери наразі підтвердили готовність надати близько 20 мільярдів доларів, тоді як бюджет значно більшою мірою залежить від зовнішніх надходжень.
Одним із можливих джерел додаткових коштів міністр назвав заморожені російські активи. За його словами, уряд веде переговори з партнерами щодо залучення фінансування, необхідного для покриття бюджетного дефіциту.
На тлі нестачі коштів Мінфін переніс на кінець року фінансування більшості капітальних видатків. У сюжеті йдеться про відтермінування 39 мільярдів гривень, передбачених, зокрема, на будівництво укриттів у школах і лікарнях та захисних споруд для енергетики. Також відкладено частину виплат на підготовку до зими й реалізацію планів стійкості.
При цьому повідомлення про перенесення видатків не означає, що уряд припинив усі бюджетні виплати. За наведеними даними, фінансування оборони та соціальних потреб зберегли серед пріоритетів.
Марченко попередив депутатів про ризики в разі затримки допомоги від ЄС і МВФ. За словами міністра, якщо необхідного фінансування не буде, постане питання про емісію гривні для покриття витрат на пенсії та зарплати військовим і працівникам бюджетної сфери.
У сюжеті зазначається, що такий сценарій може посилити тиск на курс гривні та споживчі ціни. Водночас ідеться про попередження щодо можливих наслідків нестачі фінансування, а не про ухвалене рішення друкувати гроші чи змінювати валютний курс.
Частину затримок міжнародної допомоги уряд пов’язує з невиконанням законодавчих зобов’язань. За словами Марченка, Україна розраховувала отримати у вересні 4 мільярди євро, але необхідні для цього законопроєкти не були остаточно ухвалені.
Серед них — зміни до оподаткування міжнародних посилок. Міністр повідомив, що законопроєкти повторно внесли до парламенту, аби зберегти можливість отримати фінансування в жовтні.
Пропозиція оподатковувати посилки спричинила суперечки серед депутатів. Руслан Желєзняк розкритикував її, заявивши, що уряд має звернути увагу також на контрабанду та тіньові доходи в інших секторах економіки.
Данило Гетманцев, зі свого боку, заявив, що проти змін виступають учасники схем ввезення товарів, які зацікавлені в збереженні чинного порядку. Це позиції депутатів у дискусії про законопроєкти, а не встановлені в матеріалі причини голосування кожного парламентаря.
Зрештою законопроєкти щодо посилок ухвалили за основу. Однак, за поясненням у сюжеті, для розблокування пов’язаного з ними фінансування необхідне остаточне ухвалення відповідних змін.
Запровадження нових правил оподаткування посилок у матеріалі заплановане з 1 липня 2027 року. Попри те, що закони ще не пройшли всі етапи ухвалення, у проєкті бюджету вже врахували 12 мільярдів гривень очікуваних надходжень від цих змін.
Загалом понад 131 мільярд гривень запланованих бюджетних доходів залежать від майбутніх рішень парламенту. Серед можливих змін у сюжеті названо підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт і зміни акцизів. Нову ставку ПДВ безпосередньо в проєкті бюджету не встановлено.
Також обговорюють продовження дії 50-відсоткового податку на прибуток банків та оподаткування цифрових платформ. За поясненням, наведеним у матеріалі, за умови ухвалення відповідних рішень бюджет розраховує отримати від цих джерел 52,5 мільярда гривень.
Усі ці податкові пропозиції та закладені під них доходи ще мають обговорювати під час розгляду державного бюджету. Перше читання проєкту в парламенті заплановане на кінець жовтня.