Українці можуть продавати зібрані в лісі їстівні гриби без реєстрації ФОП, якщо йдеться про разовий продаж, а не підприємницьку діяльність. Проте за систематичну торгівлю без необхідної реєстрації передбачено штраф до 34 тисяч гривень, а продаж грибів у невстановлених місцях може обернутися окремим стягненням і конфіскацією товару.
Про це пише Судово-юридична газета .
Сам по собі продаж їстівних дикорослих грибів в Україні не заборонений. Однак людина, яка вирішила заробити на зібраному врожаї, повинна враховувати місце торгівлі, вимоги до безпечності продукції та характер своєї діяльності.
Одним із дозволених місць для реалізації грибів є агропродовольчий ринок. Там продукція має пройти лабораторний контроль, який підтверджує її придатність до продажу.
За вимогами Держпродспоживслужби, продавець повинен отримати експертний висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи. Відповідні лабораторії працюють безпосередньо на агропродовольчих ринках.
Продавати можна свіжі та сушені гриби, які відповідають установленим вимогам безпечності. Водночас необхідно дотримуватися правил конкретного ринку та здійснювати торгівлю у відведеному для цього місці.
Окреме питання виникає тоді, коли людина продає гриби без реєстрації фізичної особи-підприємця. Сам факт кількох продажів ще не означає, що продавець автоматично порушив закон.
Для притягнення до відповідальності необхідно встановити, що людина фактично провадить господарську діяльність, для якої законодавство вимагає державної реєстрації.
Якщо така діяльність здійснюється без реєстрації, може застосовуватися стаття 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За провадження господарської діяльності без державної реєстрації передбачено штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У грошовому еквіваленті це від 17 000 до 34 000 гривень.
Проте продавцю не можуть автоматично призначити таке стягнення лише через те, що він реалізував зібрані гриби без оформленого ФОП. Значення мають обставини торгівлі та наявність ознак саме підприємницької діяльності.
Суворіші обмеження стосуються грибних консервів домашнього виготовлення. На агропродовольчих ринках їх продавати заборонено.
Тому правила реалізації свіжих і сушених грибів не поширюються на домашні грибні консерви. Навіть якщо гриби зібрані власноруч і законсервовані для продажу, реалізовувати такі банки на агропродовольчому ринку не можна.
Ще один ризик для продавців — торгівля в невстановлених місцях. Стаття 160 КУпАП передбачає відповідальність за продаж товарів із рук у містах на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та інших місцях, не призначених для торгівлі.
За таке порушення передбачено штраф від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 до 119 гривень. Також закон допускає конфіскацію предметів торгівлі.
Водночас положення цієї статті не можна автоматично застосовувати до будь-якого продажу грибів. Зокрема, її перша частина прямо стосується торгівлі з рук у містах, тому продаж біля дороги за межами населеного пункту потребує окремої правової оцінки.
Для тих, хто збирає гриби на продаж, важливий і правильний вибір часу для походу до лісу. Досвідчені грибники зазвичай рекомендують вирушати на пошуки приблизно через три-чотири дні після рясного дощу.
За цей час у лісі зберігається достатньо вологи для формування плодових тіл грибів. Якщо після дощу тримається помірна температура, немає сильної спеки та вітру, волога довше залишається в ґрунті.