Морозильна камера допомагає довго зберігати продукти, але низька температура не робить їжу автоматично безпечною. Пошкоджена тара, повторне розморожування та контакт із сирим м’ясом можуть створити проблеми навіть для заморожених запасів.
Про це пише Martha Stewart.
Насамперед варто перевірити скляні банки та контейнери.
Якщо на склі з’явилася тріщина, таку ємність краще не використовувати. Під час заморожування рідина розширюється, тому переповнена тара може пошкодитися ще сильніше.
Небезпека полягає в тому, що дрібні уламки скла можуть потрапити до їжі, а сама банка — остаточно розколотися під час відкривання.
Щоб цього уникнути, скляну тару не варто заповнювати до самого верху. Їжу також краще спочатку охолодити в холодильнику, а вже потім заморожувати.
Ще одна причина провести ревізію — сильний морозильний опік.
На м’ясі та інших продуктах він може виглядати як світлі, сухі або сірувато-коричневі ділянки.
Такий ефект виникає через втрату вологи під час контакту з повітрям, зокрема через негерметичне пакування або дуже тривале зберігання.
Сам по собі морозильний опік не означає, що продукт став небезпечним, однак його смак, колір і текстура можуть суттєво погіршитися.
Якщо пошкоджена невелика ділянка, її можна зрізати. Коли морозильний опік охопив більшу частину продукту, його якість може бути вже надто низькою.
Окремої уваги потребують продукти, які частково розморожувалися.
Велика кількість льоду всередині пакування іноді свідчить про перепади температури та повторне заморожування.
Якщо у продукті ще залишаються кристали льоду або його температура не перевищувала приблизно +4°C, його можна повторно заморозити.
Якщо ж швидкопсувна їжа перебувала за температури вище +4°C понад дві години, її рекомендують викинути.
Перевірити варто і старі кубики льоду.
Якщо вони місяцями лежать у відкритій формі, лід може вбирати запахи продуктів, які зберігаються поруч. Форму після цього бажано ретельно вимити.
Ще один кандидат на утилізацію — м’ясо без етикетки, якщо вже неможливо згадати, що саме лежить у пакуванні та коли його заморозили.
Щоб уникнути таких ситуацій, на пакуванні краще одразу зазначати вид продукту та дату заморожування.
Особливо важливо добре герметизувати м’ясо, оскільки звичайна магазинна плівка може пропускати повітря і погіршувати якість продукту під час тривалого зберігання.
Найбільше уваги потребує їжа, на яку потрапив сік сирого м’яса.
Якщо пакування пошкодилося і рідина забруднила інші продукти, особливо ті, які не будуть проходити достатню термічну обробку, їх краще викинути.
Після цього поверхні морозильної камери потрібно ретельно очистити та продезінфікувати.
За постійної температури близько -18°C заморожені продукти можуть залишатися безпечними тривалий час, однак рекомендовані строки зберігання стосуються насамперед якості.
Сирий фарш найкраще використати протягом 3–4 місяців, шматки сирого м’яса — приблизно протягом 4–12 місяців, цілу сиру птицю — до 12 місяців, а готове м’ясо — приблизно за 2–3 місяці.