Українець, який працює дистанційно за кордоном, отримав від роботодавця фотографію повістки з вимогою за кілька днів прибути до ТЦК. Адвокат Владислав Дерій пояснив, чому таке повідомлення не зобов’язує чоловіка негайно повертатися в Україну та за яких обставин йому можуть загрожувати штраф і розшук.
Про це пише адвокат Владислав Дерій .
До юриста звернувся 48-річний українець, який офіційно працює дистанційно та перебуває за межами країни. 16 вересня 2026 року працівники підприємства надіслали йому через Viber фотографію повістки, оформленої двома днями раніше.
Чоловіка викликали до ТЦК на 18 вересня для уточнення військово-облікових даних. Отже, від моменту отримання фотографії документа до призначеної дати явки залишалося лише два дні. Офіційного поштового відправлення з повісткою працівник не отримував.
Адвокат пояснив, що роботодавець не може замінити встановлений порядок повідомлення звичайним надсиланням фотографії документа через месенджер. Для працівників, які виконують свої обов’язки дистанційно, передбачена окрема процедура оповіщення.
Зокрема, пункт 47 постанови Кабінету Міністрів №1487 визначає порядок дій підприємства після отримання розпорядження від ТЦК. Керівництво має видати відповідний наказ, ознайомити з ним працівника під підпис і протягом трьох діб повідомити територіальний центр про виконання розпорядження.
Якщо працівник перебуває на дистанційній роботі, у відрядженні або відпустці, роботодавець повинен надіслати йому копію наказу за місцем проживання. Для цього передбачене рекомендоване поштове відправлення з описом вкладення та повідомленням про вручення.
У випадку 48-річного чоловіка підприємство обмежилося фотографією повістки у Viber. За поясненням адвоката, такий спосіб повідомлення не відповідає встановленій процедурі, а тому сам факт отримання повідомлення в месенджері не створює обов’язку негайно повертатися з-за кордону для явки до ТЦК.
Окремо юрист звернув увагу на строки виклику. Постанова Кабміну №560 передбачає щонайменше 14 днів між надсиланням повістки поштою та призначеною датою прибуття. У цьому випадку документ оформили 14 вересня, а з’явитися вимагали вже 18 вересня.
Водночас отримання фотографії повістки не означає, що чоловіка автоматично оштрафують або оголосять у розшук, якщо він не прибуде до територіального центру. За позицією адвоката, за відсутності належного повідомлення неявку не можна вважати порушенням правил військового обліку.
Для притягнення військовозобов’язаного до адміністративної відповідальності ТЦК має розглянути відповідну справу та винести постанову. Юрист наголошує, що розгляд повинен відбуватися за участю військовозобов’язаного, а постанова має набрати законної сили.
Лише після цього документи можуть передати державному виконавцю для примусового стягнення штрафу. Тому сама фотографія повістки у Viber не є підставою для автоматичного блокування банківських рахунків.
Також адвокат пояснив, що за відсутності належного повідомлення ТЦК не має законних підстав ініціювати розшук людини через неявку за таким викликом.
Якщо керівник територіального центру все ж звернеться до Національної поліції з вимогою затримати чоловіка та примусово доставити його до ТЦК, військовозобов’язаний може оскаржити такі дії в досудовому або судовому порядку, довівши порушення встановленої процедури повідомлення.