Повідомлення про борг за навчання, великі знижки в інтернет-магазинах і термінове блокування банківської картки можуть виявитися спробами виманити гроші або платіжні дані. Фахівці з фінансової грамотності попередили про чотири шахрайські схеми, на які варто звернути увагу восени, коли українці частіше оплачують навчання та роблять сезонні покупки.
Про це пише «Фінкульт» .
Один зі способів обману пов’язаний з оплатою навчання. Шахраї можуть надсилати батькам або студентам повідомлення нібито від навчального закладу. У ньому вказують реквізити для переказу коштів або додають посилання на сторінку оплати.
Якщо одержувач не перевірить повідомлення, гроші можуть потрапити на рахунок зловмисників. Перед оплатою варто зв’язатися з навчальним закладом через офіційні контакти та уточнити правильні реквізити.
Друга пастка — інтернет-магазини з підозріло дешевими товарами. Восени шахраї можуть рекламувати одяг, техніку та інші сезонні покупки зі значними знижками. Покупця просять внести передоплату, а після отримання грошей перестають відповідати на повідомлення й не надсилають замовлення.
Перед покупкою фахівці радять перевірити адресу сайту, контакти продавця, відгуки, умови повернення товару та способи оплати. Ціна, яка помітно нижча за ринкову, — привід уважніше перевірити пропозицію.
Третя схема починається з повідомлення про нібито заблоковану картку. Людину переконують терміново перейти за посиланням і підтвердити особу, щоб відновити доступ до грошей. Насправді метою такого повідомлення може бути отримання реквізитів картки, пароля до банківського застосунку або одноразового коду підтвердження.
Якщо повідомлення нібито надійшло від банку, не варто відкривати посилання з нього. Перевірити стан рахунку можна в офіційному застосунку або звернувшись до банку за номером, зазначеним на його офіційному сайті.
Четвертий спосіб обману маскують під державні виплати та компенсації. Шахраї повідомляють людині, що їй нібито доступна фінансова допомога, і пропонують заповнити анкету для отримання коштів. У такій анкеті можуть вимагати конфіденційні дані, які згодом використають для доступу до банківського рахунку.
Особливу увагу слід звертати на повідомлення, автори яких вимагають діяти негайно. Фрази про «останнє попередження», швидке блокування рахунку або пропозицію, що діє лише кілька хвилин, можуть бути способом змусити людину ухвалити рішення без перевірки інформації.
Фахівці нагадують, що стороннім особам не можна повідомляти PIN-код картки, CVV/CVC, паролі до онлайн-банкінгу та одноразові коди підтвердження. Навіть якщо співрозмовник представляється працівником банку чи державної установи, його особу та підставу звернення потрібно перевіряти через офіційні канали.
Для контролю за власними коштами також радять увімкнути банківські сповіщення про списання та регулярно переглядати виписки. Періодична перевірка рахунків і доступу до них допомагає з’ясувати, де зберігаються гроші та хто може ними користуватися.